Олексій Корнієнко - Чайковський Андрій
Тепер з чистим серцем можу сказати: "Нині одпускаєш раба твоего, Владико..." Тепер радо замкну очі і віддам Богові мою грішну душу. Вмиратиму з тим задоволенням, що вмираю на вольній Україні...
Старець примкнув очі і молився стиха...
— Славного діла доконав ти, Богдане... Ти справді Божий висланник, якого провидіння вибрало за караючу руку.
— Діло ще далеко непокінчене, воно лиш зачате,— каже гетьман і став розказувати старцеві, не скриваючи нічого, начеб на сповіді.
Отець Ісаія посумнів... 1
— Так воно не так сталось, як я собі думав. Чорні хмари лиш розступились, та не розійшлись...
Вже пізнім вечором вийшов гетьман з лаври.
На вулиці стрінув гурток людей, який скупчився довкруги сліпого кобзаря.
Кобзар співав:
Та не буде лучче,
Та не буде краще,
Як на нашій Україні:
Що немає жида,
Що не буде ляха.
Не буде унії.
ПРИМІТКИ
"Олексій Корнієнко". Повість (а точніше, за видовими ознаками — роман) — один з багатьох історичних творів Андрія Чайковського, написаний у 1924—1928 рр. "Писалось мені так, ніби я тоді жив і бачив це все перед своїми очима. Картини мінялись, з'являлися нові люди — а я знав про них майже все: вигадувати довелося зовсім мало" ',— зізнавався згодом письменник.
Очевидно, величезна підготовча робота передувала створенню повісті. Вивчення літописів і архівних джерел, праць М. Драгоманова, М. Костомарова, П. Куліша, М. Маркевича, О. Єфименко, М. Гру-шевського, М. Комарова, С Єфремова, російських і польських авторів,— величезного багатства художньої й фольклорної літератури — все це дало письменнику можливість розібратися в історії Хмельниччини, тривалій національно-визвольній боротьбі українського народу.
Цілком припустимо, що А. Чайковський обрав цю тему не випадково. Через неї він міг більш об'єктивно заінтерпретувати історичні події І пол. XVII ст., а відтак спростувати наклепи і перекручення в змалюванні їх рядом тогочасних письменників і вчених, зокрема Г. Сенкеви-чем, М. Бантиш-Каменським, А. Скальковським, М. Карамзіним та ін.
Аналізуючи причини постійних війн за Україну, А. Чайковський показав, що причиною їх була сама земля, її розміщення в Європі, країна, багата природою, своїми невичерпними ресурсами, працелюбними людьми. Цим вона" притягала до себе численних ворогів, у цьому її споконвічне нещастя. Письменник подає у різних обставинах народ України — не лише гноблений та принижений, а й народ-силу, з якою не можна не рахуватися. Чи не тому, опублікувавши повість трьома книгами в 1926—1929 рр., він так і не спромігся більше перевидати її в умовах польсько-шляхетського режиму в Західній Україні: на заваді стояла цензура.
Не перевидавалася повість "Олексій Корнієнко" і в радянський час: твори письменника були-бо фактично заборонені.
Нині повість друкується за виданням: Чайковський А. Олексій Корнієнко. Іст. повість.— Львів: Накладом книгарні Наук, т-ва ім. Шевченка, 1926.— І ч.; 1928.— II ч., 1929.— III ч.
Слова, а також іншомовні назви чи вирази пояснюються в посторінкових виносках. Історичні події, особи, назви коментуються в примітках.
В кінці книги подається пояснення мало— чи рідковживаних, діалектних слів.
І Чайковський Микола. Спогади про батька, с. 7.
Лексичні, фразеологічні, фонетичні особливості авторської мрви в повісті збережено.
Передмова
Немезіда — у грецькій міфології богиня, що карає за порушення встановленого порядку речей (за надмірне щастя, за надмірні гордощі тощо). Пізніше вона стала богинею відплати. У переносному значенні — доля, відплата.
Кромвель Олівер (1599—1658) —діяч англійської буржуазної революції XVII ст., лідер партії індепендентів, організатор і керівник парламентської армії, яка перемогла роялістів у 1-й (1642—1646) і 2-й (1648) громадянських війнах, наслідком чого було проголошення Англії республікою. Разом з тим Кромвель жорстоко розправлявся з демократичними рухами, а у 1653 р. встановив особисту диктатуру — протекторат в Англії.
Сенкевич Генрік (1846—1916)—польський письменник, автор історичних романів: трилогії "Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Воло-дийовський", "Хрестоносці" та ін. У першому з них Г. Сенкевич необ'єктивно змалював національно-визвольну боротьбу українського народу 1648—1654 рр.
Частина перша
Київська академія (Києво-Могилянська академія) — перша вища школа і визначний культурно-освітній центр (по суті університет) на Україні. Створена в 1632 р. в результаті злиття Київської братської школи (заснованої 1615 р.) з лаврською школою (заснованою 1631 р.). З 1633 по 1701 рік називалась Києво-братською колегією, або Киево-Могилянською колегією на честь свого протектора митрополита Петра Могили, з 1701 р.— Київською академією (за традицією її інколи називали Киево-Могилянською академією). В ній навчалось багато людей, які згодом стали визначними вченими, політичними і військовими діячами. Існувала до 1817 р.
Могила Петро Семеонович (1597—1647)—церковний і культурно-освітній діяч на Україні в І пол. XVII ст., митрополит Київський і Галицький, засновник Киево-Могилянської колегії.
Вишневецький Ярема (Іеремія), (1612—1651) —український магнат, князь, походив з старовинного українського козацького роду. Володів великими маєтками на Україні, зокрема на Полтавщині. У 1631 р. прийняв католицтво. Під час народно-визвольної війни 1648—1654 рр. чинив жорстокі розправи над повстанцями.
Конецпольський Станіслав (1591—1646) —польський магнат, коронний гетьман (1632—1646). З 1623 р. очолював польсько-шляхетське військо на Україні. Намагався підкорити Україну шляхом підкупу української козацької старшини. Люто розправлявся з учасниками визвольної боротьби. З його наказу в 1635 р. було збудовано на Дніпрі фортецю Кодак з метою нагляду за діями козаків та щоб ізолювати Запорозьку Січ від України.
Коронний гетьман — головнокомандуючий всіма військами у феодальній Польщі. Заступником коронного гетьмана був гетьман польний, який призначався на час військових походів.
...від першого удару поклав вуха по собі...— тут: у значенні примирився.
"Здрайцецкий напад" — зрадницький, розбійницький напад (здрай-ця — зрадник, розбійник, бандит (пол.).
...по актах гродських розмазувати...—тут— по міських судах розносити.
...під омофором святої Покрови..г— під захистом святої Покрови. (Омофор — частина вбрання сановної особи. Тут: покривало, захист).
Свята Покрова — церковне свято "покрова святої богородиці". Відзначається 1 жовтня за старим стилем, 14 жовтня за новим.
Віфліємська зірка... Віфлієм — місце народження Ісуса Христа. В день його народження над Віфліємом, згідно з Біблією, загорілась зірка.
Канцлер — особа, що в середньовіччі при дворі монарха займала високі посади (начальника канцелярії, охоронця державної печатки тощо). Канцлер Оссолінський Єжи (1595—1650) — видатний державний діяч старої Польщі.
Запорожжя — тут: Запорозька Січ, козацьке військо, що існувало до 1775 р.; головний стан якого знаходився за дніпровськими порогами (в Запорожжі).
...муслемський світ... тут: мусульманський світ-
...як жиди в судний день...— тут: метушливо, тривожно.
З цього борошна не буде хліба...— тут: правда не переможе.
Реєстровці (реєстрові козаки) — ті, що входили до так званого реєстру. Польська шляхта, побоюючись невпинного зростання чисельності, а відтак воєнної сили козацтва, обмежувала їх кількість. Запровадженим реєстром (списком) козацьке військо не повинно було перевищувати у той час 6-ти тисяч. Це викликало невдоволення з боку вилучених з реєстру козаків, що часто виливалось, як-от V 1630 р., у велике повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом), гетьманом нереєстрових козаків.
Мамона (Мамон) — у давніх сірійців і халдеїв бог наживи й багатства. У християнській релігії — назва ідола, котрий уособлював користолюбство, прагнення до наживи, ненажерливість. Переносно— поклоніння Мамоні — жадоба до наживи, зажерливість.
...на випиньках...— тут: навшпиньках.
...їздити по Низу...— тут: по півдню України. (Низ — Великий Луг, малодоступна лугова й степова частина в нижній течії Дніпра. Сюди стікалися— втікачі від гніту польських панів. Згодом тут утворилася Запорозька Січ).
Сагайдачний. Конашевич — Сагайдачний Петро Кононович (?— 1622) —гетьман запорозького війська на початку XVII ст., визначний воєначальник. Родом з Галичини, вихованець Острозької школи. Прославився походами на кримських татар і турків.
...обидва Хмельницькі безпечні...— тут: Богдан і його син Тиміш у безпеці.
...був колодієм... Колодій — великий ніж з дерев'яною колодкою. Тут: столяром.
Ваші голови...— форма привітання. Тобто—шаную вас. ...дав убратися в шори...— дав себе одурити.
...мов нетля до світла...— тут: мов мошкара (комарі) до вогню (світла).
Під Цецерою...— тут: у битві під с. Цецерою (поблизу Ясс) у вересні 1620 р. Тоді польське військо (у якому був і загін реєстрових козаків) зазнало поразки від турецько-татарського війська.
Унія — Брестська церковна унія 1596 p., яка на вимогу руських, українських та білоруських духовних і світських феодалів проголосила об'єднання православної церкви Західної України і Західної Білорусії з католицькою. Православна церква відтак оголошувалась підлеглою римському папі, главі католицької церкви. Для польського королівства унія служила засобом придушення національної самобутності православного населення — українців і білорусів. Спроби ввести унію викликали рішучий спротив українського і білоруського народів.
Пани-короленята — тут: польські сановники.
...наставили сіла...— наставили сілець.
Врятував Польщу під Хотином...— тут: ідеться про битву з турецькими військами під Хотином в 1621. Козацькими військами командував тоді Петро Конашевич-Сагайдачний.
Кварцяне військо — регулярне військо в шляхетській Польщі, яке утримувалось за рахунок четвертої частини (кварти) доходів з королівських маєтностей.
...мені вже дванадцята година доходить...— мені вже старість (кінець) наближається.
...не вільно "під горлом" чіпати...— не вільно, під карою смерті, чіпати.
...досвідний старшина...— досвідчений командир.
Король Владислав (Владислав IV Ваза; 1595—1648) — король Польщі з 1632 р. За час його правління на Україні в 1637 і 1638 pp. відбувалися селянсько-козацькі повстання, почалася визвольна війна українського народу 1648—1654 pp.
Московська війна — йде мова про війну Польщі з Московською державою в 1611—1612 pp.
