Чи ти мене любиш... - Матіяш Богдана
«Чи ти мене любиш…» — захоплюючий роман відомої письменниці Богдани Матіяш, який висвітлює складну природу любові та зв’язків між людьми. Ця книга пропонує захоплюючу історію про те, як людські почуття можуть бути силою, що змінює життя назавжди.
У цьому романі головна героїня, молода жінка, стикається зі складними виборами, поставленими перед нею коханою людиною. Вона має зробити важкі рішення, які вплинуть на їхнє майбутнє разом. Відданість, зрада, пошук істини — усі ці елементи присутні у розповіді, яка тримає читача в напрузі до останньої сторінки.
«Чи ти мене любиш…» — це книга, яка провокує глибокі роздуми про природу любові та взаємини між людьми. Вона дотикається до складних емоцій та почуттів, ставить запитання про справжнє щастя та зміст життя. Завдяки захоплюючому сюжету та виразному стилю письма, ця книга стане незабутнім читанням для всіх, хто цікавиться людськими взаєминами та сутністю любові.
«Чи ти мене любиш…» — це роман, який ви можете знайти в бібліотеці readbooks.com.ua. Він пропонує унікальну можливість поринути у світ почуттів та емоцій, дослідити складність людських стосунків і знайти відповіді на питання, що турбують наші серця.
розбризкуються соком по столу і по стінах і декілька крапель навіть
потрапляють на віконне скло або інакше коли я надкушую великі соковиті
й солодкі яблука і коли ми їмо полуниці й ти спостерігаєш як відриваю
від червоних ягід зелені хвостики і коли вибігши на вулицю
потрапляю просто під колеса велосипеда як тоді у дитинстві
й навіть коли тепер так само як і майже двадцять років тому
на тілі не залишається ні синців ні подряпин а тільки правою рукою
трохи нижче від ліктя тече полуничний сік а ти спочатку думаєш
що то кров чи ти завжди однаково мене любиш
і коли розливаєш на мене свій чай і тобі так незручно так неприємно і так
страшно що під одягом шкіра йде пухирцями і коли ти говориш до мене
і коли мовчиш і коли боїшся що я вмію читати твої думки від початку
до кінця й від кінця до початку і коли мій подих пахне хлібом і сіллю
чи ти мене любиш так само коли пучки пальців пахнуть найдешевшим
тютюном і деревом люльки чи ти й тоді мене любиш однаково чи любиш
коли я є і коли немає хоча скажи мені де я коли ти мене не бачиш якщо вже й ти
перестаєш мене бачити тоді я не можу бути тоді я не можу нахилятися
до гірки динь майже притулятися обличчям тоді я не можу вибирати
найсолодшу тоді я не вмію розтинати її волосиною або просто поглядом
на дві половинки тоді навіть сік просто стікає пальцями
чи ти мене любив би якби я була долькою цитрини донькою президента
дівчинкою-дюймовочкою продавцем овочів листям тропічних дерев
зерням горіха рубрикою новин найгіршим баченим у житті рекламним роликом
і коли мене не було би ніде чи в твоїй пам’яті стало би місця зберегти наші
яскраві літні дні повні достиглих динь соковитих полуниць і листонош
які так нам заздрили проїжджаючи нашою вулицею на своїх старих
велосипедах розсікаючи калюжі колесами мов кораблі видзвонюючи своїми
дзвінками ніби перегукуючись мовою якої ми з тобою не знали коли я їх
пригадуватиму чи ти мене любиш однаково як і тоді коли я думаю про тебе
назви мене дівчинкою що не має імені й голосу а тільки багато музики
такої як найглибша туга й найбільша радість як світло якому треба так багато часу
аби прилетіти від тебе до мене від тебе до тебе від мене до неба і коли ним
бавитимуться ангели скажи чи ти мене любиш завжди однаково
