Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий

на полі книги; у Хл. Його нема.(обратно) 368

Себто на початку березневого року.

(обратно) 369

У Хл. шістнадцять тисяч; ідеться про величезний прорив Північного моря на суходіл Голландії, в результаті чого виникла затока Зейдерзе.

(обратно) 370

Святий (гр.).

(обратно) 371

Про цей похід у грудні 1287 р. уже говорилося під 1283 р.

(обратно) 372

Тобто в присутності ханів Телебуги Алгуя.

(обратно) 373

Його — Телебуги (див. прим. 1 до 1283 р.).

(обратно) 374

В Іп. було «зане дѣла мь погань си», потім переправлено на «зане досадила мь погань си»; у Хл. «занеже дѣла ми с поганими нѣт»; виходячи з контексту, приймаємо виправлене читання Іп.

(обратно) 375

В Іп. хибно «братьи», у Хл. «брат ти».

(обратно) 376

В Іп. «ни на полоноу» (перероблене з «ни на лькоу»), у Хл. «ни на полкоу».

(обратно) 377

В Іп. «Борка же Оловянца», «и Борко и Оловянець», «с Боркомь и со Оловянцемь», — ідеться про одну особу, а не про дві.

(обратно) 378

В Іп. «и повѣдаша слоуги его Володимиру», у Хл. «и повѣдаша Вълодимероу слугы его», — приймаємо читання Хл.

(обратно) 379

В Іп. «братоу», у Хл. «брате».

(обратно) 380

В Іп. «Князя Володимеря роукописаніе», у Хл. цього заголовка нема.

(обратно) 381

В Іп. «Городелъ», у Хл. «Городло».

(обратно) 382

В Іп. «страдалѣ» (трудилися, робили), у Хл. «тягли» (відбували повинності).

(обратно) 383

Речення це складне для перекладу і тлумачення. В Іп. «аже боудеть князю городъ роубити. ини (у Хл. «й они») к городоу а поборомъ и тотарьщиною. ко князю». Суть розпорядження полягає в тому, що побори й данину, яку з населення стягали для татар, треба було віддавати не княгині, як власниці города чи села, а князеві (в даному разі Мстиславу), як носієві державної влади; що ж до участі в побудові городів, то за Іп. ніби виходить, що підлеглі княгині люди до цього не зобов’язані, за Хл. — зобов’язані, і це, гадаємо, ймовірніше.

(обратно) 384

В Іп. «Фодорка» (перероблене з «Ходорка»), у Хл. «Ходорка».

(обратно) 385

Гривня кун — гривня грошей; шарлат (скарлат) — шовкова яскраво-червона тканина; броні дощаті —панцир зі сталевих бляшок.

(обратно) 386

Першого тижня великого посту (див. прим. 2 до 1074 р. та ін.).

(обратно) 387

Воздвижальний хрест напрестольний.

(обратно) 388

В Іп. «не псахъ» (однина), у Хл. «не списахом» (множина).

(обратно) 389

Див. прим. 2 до 279 р.

(обратно) 390

Додано з Єрмол.

(обратно) 391

В Іп. хибно «не слышалъ єсмь», у Хл. «слышалъ єсмь».

(обратно) 392

В Іп. І Хл., очевидно, помилково «иже»; треба «иди».

(обратно) 393

Ці вставлені у пряму мову слова про реакцію Володимира на смерть Лестька (Лешка) доречніші нижче, коли Ольга передала звістку своєму чоловікові (після «повідала мову Яртакову»).

(обратно) 394

В Іп. ці два речення написано кіновар’ю, як заголовок.

(обратно) 395

Звідси розпочинається велика, дещо вільна (переосмислена або попсована під час переписування) цитата зі «Слова о законі і благодаті» Іларіона; його похвалу Володимирові Святославичу переадресовано Володимирові Васильковичу; у Хл. текст ближчий до оригіналу, ніж в Іп.

(обратно) 396