Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий

287

В Іп. «Вереньгѣрь прирокомъ Просвѣлъ», у Хл. «Веренгеръ прирокомъ Просвелъ»; воєвода Бернгард Прейсель був прибічником Гертруди.

(обратно) 288

В Іп. І Хл. «Болоховъ»; тут ідеться не про город, а про Болохівську землю-область (див. ще прим. 11 до 1231 р. та прим. 7 до 1234 р.).

(обратно) 289

Татарські люди — населення, що було безпосередньо залежне від татар.

(обратно) 290

В Іп. «Жедьчевьева», у Хл. «Жедечева».

(обратно) 291

В Іп. «чарнятинци», у Хл. «чернятинци»; так засвідчується існування города Чернятина.

(обратно) 292

В Іп. «на Корейки», у Хл. «на Корецку».

(обратно) 293

В Іп. «соупротивъ ко строузѣ», у Хл. «съпротивь къ струзѣ»; ідеться про праву притоку Стиру Глушець.

(обратно) 294

В Іп. хибно «выѣхавшимъ», у Хл. «въехавшим».

(обратно) 295

В Іп. хибно «из», у Хл. «къ».

(обратно) 296

Про Миколу Мирлікійського див. прим. 1 до 1227 р. та прим. З до 1235 р.; день пам’яті Іоанна Златоустого (житіє) — 13 листопада, «зимового Миколи» — 6 грудня, отже, в цей період Куремса і облягав Луцьк.

(обратно) 297

В Іп. хибно «во стани своя», у Хл. «въ страны своя».

(обратно) 298

Пієтет Данила до Іоанна Златоустого як до патрона-помічника, спорудження надзвичайно багатої церкви на честь цього святого, є доказом того, що хрестильне ім’я Данила було Іван. Справді, лист папи Іннокентія IV від З травня 1246 р. до Данила адресований Ioanni regi Russie.

(обратно) 299

Римське скло — вітражі трьох вівтарних вікон.

(обратно) 300

Тут мовиться не про Давидового батька Романа Мстиславича, а про батька Анни, Данилової жони, Мстислава Мстиславича Удатного.

(обратно) 301

Тобто зробив міцнішими і вищими стіни города-фортеці.

(обратно) 302

З літопису не зовсім ясно, що зробив єпископ.

(обратно) 303

Князь литовський Войшелк схопив Романа Даниловича, мабуть, за вимушений похід Василька з Бурондаєм на Литву; про це говориться нижче. Тоді ж, як видно, литовські князі і вбили Романа.

(обратно) 304

В Іп. «Глѣба князя» хибно повторено.

(обратно) 305

В Іп. хибно «его», у Хл. «ею» (двоїна).

(обратно) 306

Вище і далі цей город зветься ще Мельниця.

(обратно) 307

Тут в Іп. І Хл. розповідь уривається, і цим закінчується Галицький літопис; далі розпочинається Волинський літопис.

(обратно) 308

В Іп. «По сем же минувшему лѣтоу», у Хл. «По сем же миноувшима двѣма лѣтома и».

(обратно) 309

В Іп. дату вставлено знову дуже недоречно: вона розбиває речення.

(обратно) 310

Андрій був сином Всеволода-Лаврентія Ярополковича, відомого, як і його жона Анастасія, лише з Любецького синодика.

(обратно) 311

В Іп. тут виправлено іншою рукою на «король», «королю».

(обратно) 312

Цей воєвода, з усією ймовірністю, мав ім’я Бай-Тімур і був, за Рашідаддіном, першим сином Тука-Тімура, тринадцятого сина Джучі.

(обратно) 313

Тобто розкопати вали, які оточували город-фортецю; дерев’яні стіни на валах уже згоріли.

(обратно) 314

В Іп. «и к томоу толмача», у Хл. «и Хомоу толмача».

(обратно) 315

В Іп. хибно «на западь», у Хл. «назад».

(обратно) 316

За одними польськими джерелами, татаро-монголи взяли Судомир напередодні свята Андрія Первозваного