Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий
Данила одвели в Угри, коли йому було лише п’ять років, і відтоді минуло ще неповних чотири.
(обратно) 36Галицькі бояри сподівалися, що вони, маючи в руках малого Данила, будуть правити Галичем самі. Але Анна, в жилах якої текла кров візантійських імператорів та угорських королів (див. прим. 2 до 1202 р.), рішуче прагнула володарювати сама, і тому її вигнали.
(обратно) 37В Іп. І Хл. помилково «шюмавиньскыи», «щюмавинскыи».
(обратно) 38В Іп. Хл. хибно «авлѣскыи», «явлеискіи».
(обратно) 39Дружина Андрія II Гертруда належала до німецького княжого роду і привела з собою в Угри братів та інших родичів, загалом німців, які тут стали верховодити. Це викликало різкий спротив угорських бояр. Вони хотіли розправитися з самим Андрієм і обрати королем семилітнього Андрієвого сина Белу. Свого молодшого брата Бертольда, про якого мовиться, Гертруда зробила баном, воєводою, архієпископом; з 1218 р. І до смерті він був аквілейським патріархом.
(обратно) 40Всеволод Святославич, який утретє сів у Києві навесні 1210 р. (див. прим. 1 до 1202 р.), князював тут десь до 15 липня 1212 р., коли втік од наступу Мстислава Мстиславича Удатного. За Новг. І, Мстислав вирушив із Новгорода на Київ 8 червня 1212 р. (У Новг. 1 хибно 1214 р.), тобто в день свого патрона Феодора Стратилата. У Смоленську на нього чекав Мстислав Романович, син Романа Ростиславича. Оскільки під час походу об’єднані війська вели бої, вступили до Вишгорода, то до звичайних 25 днів путі з Новгорода до Києва треба додати ще тиждень-півтора. За Новг. І і Татіщевим, київський стіл тоді урочисто, в Софії, зайняв (вважаємо, 15 липня, в неділю, в день пам’яті Володимира Святославича) Мстислав Романович і війська негайно рушили на Чернігів. Князі держали його в облозі 12 днів, замирилися і розійшлися кожен до себе. За Воскр., Мстислав Романович чомусь нібито не відразу сів у Києві і Чернігів нібито був у облозі три тижні (тоді ж помер Всеволод Святославич), а після замирення у Києві ніби сів Інгвар Ярославич (жінка його невідома). Мстислав же Романович начебто спершу сидів у Вишгороді, а вже потім його посадили в Києві. Однак логіка подій підказує, що Інгвар сидів у Києві лише під час чернігівського походу, тобто десь із 17 (?) липня 1212 р. до кінця липня 1212 р., оберігаючи великокняжий стіл до повернення Мстислава Романовича, який знову сів у Києві в кінці липня 1212 р.; жінка Мстислава Романовича невідома.
(обратно) 41В Іп. І Хл. «посадивь»; треба, вважають, «повадивсь».
(обратно) 42В Іп. І Хл. помилково «Лѣсьтича й Пакослава», — це не дві особи, а одна.
(обратно) 43Лешко Білий і Мстислав Мстиславич Удатний були двоюрідними братами: мати Лешка, друга жона Казимира II Справедливого, Олена Ростиславівна, була тіткою Мстислава Мстиславича (див. ще прим. 8 до 1202 р.).
(обратно) 44В Іп. «ѣхати», у Хл. «оуехати».
(обратно) 45Крім безіменних синів і дочок, що померли малими, в Лавр., німецьких та польських джерелах виступають три дочки Данила: Переяслава, жона Земовита І, сина Конрада І мазовецького (див. ще прим. 1 до 1204 р.); невідома на ім’я дочка, дружина князя Андрія Ярославича; Софія, жона німецького графа Генріха V Шварцбурзького (фон Шварцбург).
(обратно) 46Де перебував Мстислав Мстиславич — невідомо; князі руські — київські.
(обратно) 47Янець — це, очевидно, той Ян, що далі виступає як боярин-воєвода Олександра Всеволодовича; ворог Данила Романовича.
(обратно) 48В Іп. І Хл. хибно «приѣхаша».
(обратно) 49Цього речення (як і дати) у Хл. нема.
(обратно) 50В Іп. «Довьяловь», у Хл. «Довьяловь»; у Єрмол. «Довятовь».
(обратно) 51Як вважають, литва і жмудь запропонували мир тому, що в 1219 р., за даними датських джерел, датський король Вальдемар II Переможець рушив у великий похід на Естонію, загрожуючи й Литві.
(обратно) 52Цього речення (як і дати) у Хл. нема.
(обратно) 53В Іп. І Хл. «потребити»; буквально — знищити, погубити.
(обратно) 54Отже, дочка Судислава Бернатовича була жоною Філі.
(обратно)