Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий

далі подано у множині.(обратно) 11

Це сталося в результаті другого походу Рюрика та Ігоревичів з великими силами на Галич; в Іп. про це мови нема, але є в Лавр. Анна втекла у Володимир до приходу Рюрика.

(обратно) 12

Кормильцем, вихователем.

(обратно) 13

В Іп. «дырею градною», — очевидно, ідеться про підземний хід (потерну) під городською стіною.

(обратно) 14

Роман Мстиславич, князюючи у Володимирі, увійшов був у приязні стосунки зі своїм троюрідним братом Лешком Білим (у нашому літопису — Лестьком; див. вище прим. 2), сином Казимира II Справедливого, одруженого (вдруге), за польськими даними, з двоюрідною тіткою Романа Оленою Ростиславівною (див. ще прим. 4 до 1188 р.). Але, як твердить нижче літопис, через інтриги Владислава III Тонконогого (Лясконогого), сина Мешка III Старого, який боровся з Лешком Білим за краківський стіл, ці відносини зіпсувалися. Роман пішов на Польщу, можливо, щоб здобути собі Люблінську землю, і був убитий, як сказано, 19 червня 1205 року біля города Завихвоста на ріці Віслі, виїхавши на розвідку з невеликою дружиною.

(обратно) 15

Володимир послав ці дари, щоб Лешко і Андрій не пішли на нього походом у Галич.

(обратно) 16

Конрада І мазовецького, брата Лешка Білого, сина Казимира II Справедливого. Олександр Всеволодович, син Романового брата Всеволода Мстиславича, теж був ріднею (троюрідною) Лешкові і Конрадові.

(обратно) 17

В Іп. хибно «Столпъ», у Хл. «Столпъе».

(обратно) 18

В Іп. помилково «повоева», у Хл. «повоеваша».

(обратно) 19

Отже, у цього Люба була дочка, жінка Матія.

(обратно) 20

Палатин (від латинського palatinus — придворний) — володар області, палатинату, чи банату, фактичний її самодержець (називався також баном); друга особа після короля, головний воєвода.

(обратно) 21

За Воскр., перед цим галичани вигнали були Романа і в Галичі сів Ростислав Рюрикович. Але восени того ж року його також вигнали, а Романа посадили знову з братом (Святославом?).

(обратно) 22

В Одкровенні (Апокаліпсисі) Іоанна Богослова говориться, що звір, змій, «котрий є диявол і сатана» (XX, 2), має свою ознаку — «звірине число» 666 (XIII, 18). Власне ім’я Бенедикт, котре поруч з іншими двома власними іменами (Лампетіс і Титан) Тимофій вичитав у «Тлумаченні на Апокаліпсис» Андрія Кесарейського, у грецькому звучанні Ркуєбіхтос. за сумою числового значення літер і дає «звірине число». «Викриття» антихриста за допомогою цього числа було дуже популярним у давні часи.

(обратно) 23

Цю обіцянку так і не було виконано.

(обратно) 24

За Любецьким синодиком, хрестильне ім’я Ізяслава було Пилип, ім’я жони його — Агафія (за Воскр., він загинув у бою. з татарами на річці Калці 31 травня 1223 р.); за цим же синодиком, друге ім’я Всеволода — Симеон, ім’я жони його — Єфимія.

(обратно) 25

Тобто, до 1206 р. Андрій II хотів зробити Данила, свого двоюрідного внука, спадкоємцем угорського престолу, одруживши зі своєю дочкою. Але 1206 р. в Андрія уже народився син Бела (у 1235–1270 рр. король Бела IV), і Марію (у шлюбі — Анну) 1221 р. видали за болгарського царя Івана II Асеня.

(обратно) 26

Альжбіт (Єлизавета), до чернецтва Кінека (Кінга, Кунегунда), яка померла 19 листопада 1231 р., незабаром (1234 р.) була канонізована як свята.

(обратно) 27

Тобто палатина (див. прим. 3 в 1205 р.).

(обратно) 28

Ігоревичі.

(обратно) 29

Іп. «проидоша», у Хл. «поидоша».

(обратно) 30

В Іп. хибно «оубодень», у Хл. «оубоде».

(обратно) 31

Руські війська, що мали допомагати Данилові й уграм.

(обратно) 32

Руські війська, що стояли на боці Романа Ігоревича.

(обратно) 33

Тут: київських.

(обратно) 34

В Іп., Хл. І Воскр. наведено імена трьох повішених князів. Але у Новг. І Всеволод Святославич Чермний обурюється, що повішено двох його братів (троюрідних); отже,