Земля у рівновазі - Альберт Гор

нас морально і емоційно підтримували тисячі людей, — більшість з яких ми ніколи не зустрічали, — які зв'язувалися з нами і молилися за одужання Альберта. Скоро стало очевидно, що ті, хто страждав найбільше у власному житті, і до нас виявили найбільше підтримки та розуміння. Та спільність була досвідом, що зворушив мене глибше, ніж будь-що досі; у певному сенсі це дозволило мені повністю усвідомити свою біду та відродитися з попелу.

Саме цей досвід особистого зцілення, у свою чергу, уможливив напи­сання цієї книги і переконав мене, що зцілення глобального довкілля залежить передусім від нашої здатності відчувати тугу з приводу глибокої трагедії, спричиненої нашим зіткненням з екологічною системою Землі. Я не маю жодного сумніву, що, якщо ми відчуємо її, людський дух здат­ний до перетворення, яке стане наслідком нашого зцілення і одужання.

Крім Тіппер, продовженню моєї роботи над книгою суттєво посприяли троє друзів: Гері Еллісон, Джеф Хейнс-Стайлс та Пітер Найт. Я розмовляв з кожним з них впродовж останніх тижнів у лікарні Джонса Гопкінса; а згодом, на початку літа 1989-го, ми зустрічалися для напружених дискусій. Вони спонукали мене бути конкретнішим і виражати точніше зв'язки між моїми ідеями й поняттями. Кожен з них був невичерпним джерелом допомоги і наснаги.

До грудня я просунувся досить далеко, щоб зробити наступний крок, і з Пітеровою допомогою найняв своїм агентом Морта Джанклоу. Я скоро пересвідчився, що його репутація розумної людини справді заслу­жена; він посприяв мені у виборі редактора, котрий був ідеальним для цієї книги, — Джона Стерлінга з видавництва Хоутон Міффлін. Я кажу «ця книга» так, наче вона була б майже такою самою з іншим редактором, але тепер не можу собі уявити, як працював би з кимось іншим, і хочу підтвердити, скільки розуму, хисту і терпіння Стерлінг вклав у книгу. Упродовж семи років я працював газетним репортером з деякими чудовими редакторами (особливо з Джоном Сейджентейлером, який вчив мене писати), але не мав уявлення, наскільки відрізняється книга від що­денної журналістики, яку я знав. Саме Стерлінг провів мене через різні етапи в написанні книги і давав неоціненні поради кожного разу, коли я потрапляв у глухий кут.

З кінця 1990 року до ранньої весни 1991 року, коли я виклав на папері більшу частину своїх чорнеток, мій здібний та ерудований помічник Єхуда Мірски допомагав мені у дослідженнях та був джерелом слушних порад та підтримки. Крім того, у критичний для мене час творчого процесу були дуже доречні його стриманий гумор, терплячість і врівноважений характер.

Наступною найвагомішою людиною для цього проекту у видавництві Хоутон Міффлін була Луїза Ердманн, редактор мого рукопису, яка також чимало чому мене навчила і працювати з якою було справжнім задо­воленням. Ребекка Сайкя-Уілсон та Кріс Коффін були неперевершені у перетворенні рукопису на книгу в палітурці, а Ірен Уільямс — найкраща у справі книжкової реклами.

З-поміж багатьох людей, які відгукнулися на прохання допомоги у дослідженні, були Чарлз Кроуфорд з Державного університету Мемфісу, Марта Купер зі Смітсоніанського Інституту, Джулі Фішер з Фішер-Пек у Нью-Хевені, Махназ Іспахані, Наті Кріватскі з Бібліотеки Фолджер, Шеріл МакНаб з Фонду Ашока, Кевін О'Рурк з Колумбійського універ­ситету, Джон Таксілл з організації «Культурне виживання» та Леон Візелтьєр, які навернули мене до деяких важливих книг. Крім того, я вдячний багатьом обдарованим працівникам Бібліотеки Конгресу, котрі дуже допомогли мені у пошуку та підборі потрібних матеріалів.

Багато вчених щедро приділили свій час прочитанню моєї перед­останньої чернетки й допомогли уникнути помилок; зокрема, Майкл МакЕлрой, декан Факультету Землі та планетарних наук у Гарварді, провів багато годин, вивчаючи рукопис, і я надзвичайно вдячний за його внесок у висвітлення деяких фактів та нюансів. Шервуд Роуленд з Каліфор­нійського університету, Ірвайн, здійснив кваліфіковану перевірку розді­лу, присвяченого атмосфері, та посприяв її суттєвому поліпшенню. Уоллі Брокер з Колумбії з допомогою Джіма Сімпсона, Петера Шлоссера та Стефані Ферманн прискіпливо переглянули розділ щодо водних проблем і я вдячний кожному з них за їхні пропозиції. Поміж інших вчених, які надавали мені поради під час написання цієї книги, — Пер Бак, Лестер Браун, Жак Кусто, Річард Лікей, Томас Лавджой, Норман Маєрс, Раджендра К.Пачаурі, Карл Саган, Роберт Уотсон та Алєксєй Яблоков. Серед експертів з інших галузей, які допомагали мені читанням або пора­дами щодо конкретних розділів, хочу назвати Роберта Костанзу, Германа Дейлі, Емі Фокс, Пола Гормана, Ленс Лоуренс, Чарльза Майєра, Джері Манде, Джіма Мортона, Майкла Новака, Генрі Пескіна, Роберта Репетто, Стефана Відермана та Джіма Уолла. Жоден з них не відповідає за будь-які помилки, що залишилися в тексті. Ті, хто читав шістисотсторінковий рукопис і повернув його з коментарями, — усі в надзвичайно стислий термін — це кілька друзів: Рік Едкок, Гері Елісон, Том Грамблі, Джеф Гейнс-Стайлс, Ненсі Хойт, Рід Хандт, Уорд Хассей, Петер Найт, Джім Колмус, Марті та Енн Перец, Джек Робінсон, мій шурин Френк Хангер та мої батьки Альберт та Пауліна Гори.

Ті, кому я завдячую ілюстраціями, використаними тут, це: Том Ван Сант, справжній візіонер, який створив багато унікальних картин Землі, одна з яких — це малюнок на обкладинці; Тод Гіпштейн та Патрісія Корлі з компанії Гіпштейн Мульті-Медіа, які розшукали та допомогли створити велику кількість ілюстрацій; Ненсі Хойт, котра внесла цінні пропозиції. Я вдячний Гілберту Гросвенору, президенту Національного Географічного Товариства, і його талановитим співробітникам, вклю­чаючи Карен Гаршбергер, Ела Ройса та Барбару Шаттак, за їх сприяння у пошуку кількох ілюстрацій; Адель Медіна О'Доуд — за графічний матеріал; Майклу Капетану — за віднаходження фрески з Платоном і Арістотелем; Лорнові Майклсу — за Ярд-е-Палт; Вільяму Дж.Кауфману III — за малюнок чорної діри; Тому Боудену з Інформаційного аналі-тичного центру вуглекислого газу в Оук Рідж — за графік CO2; Роберту Г. Россі, Крістоферу Дж. Уотерс, Урісні Тан, та Бреду Хейнесу — за швидке розшифрування стенограми засідань у Картейджі; та Брюсу Ріду — за його терплячість, добрий гумор і допомогу тієї довгої ночі, коли я писав план-пропозицію.

І врешті я хочу подякувати Лізі МакКленеган, яка була особливо корисна у пошуку матеріалів, вирішенні проблем і виконанні усього — від налагодження моєї комп'ютерної програми-редактора до перехоп­лення службовця компанії «Федерал Експрес» перед зачиненими на ніч дверима. В дійсності, цей момент — якраз саме зараз.

Примітки

Вступ. Чимало з поданих на початку вступу матеріалів грунтуються на конгресових розслідуваннях, в яких я брав участь як член Палати Представників. Наприклад, дані про препарат «оранж» узяті з матеріалів слухань Комітету з торгівлі та відповідних показань свідків.

Розрахунки обсягів ерозії верхнього шару ґрунту та кількості ґрунту, що переноситься річкою Міссісіпі