Земля у рівновазі - Альберт Гор

з нас замість якоїсь безіменної, безликої корпорації? Наприклад, замість того, щоб вимагати від власників житлових приміщень спла­чували вищі податки на майно для покриття вартості прибирання сміття, чому б не знизити податки на майно і встановити плату без­посередньо за прибирання сміття — за кожен фунт його ваги? Ті, хто створює більше сміття, повинні будуть платити більше; ті, хто знай­шов можливість зменшити його кількість, будуть платити менше. Тоді може різко зрости зацікавленість у переробці вторинної сиро­вини. І вибираючи товари в магазині, люди почали б уникати речей у громіздкій і непотрібній упаковці, знаючи, що це збільшить кіль­кість їхнього сміття. Існує залізне економічне правило: коли ми щось оподатковуємо, то отримуємо менший його обсяг; коли ми щось суб­сидуємо, то отримуємо більший його обсяг. Зараз ми оподатковуємо роботу і субсидуємо виснаження природних ресурсів — і та, і друга політика сприяють високому безробіттю і марнотратству природних ресурсів. А якщо б ми знизили податок на працю і одночасно підня­ли податок за спалювання викопного палива? Цілком можливо змі­нити податкову систему таким чином, що загальна сума податків залишиться на тому ж рівні, ми уникнемо несправедливого оподат­кування і «регресивності» і при цьому будемо сприяти постійному зниженню рівня забруднення.

Отож, я пропоную:

1. Створити Трастовий фонд екологічної безпеки з платежами до нього в залежності від кількості CO2, яка викидається до атмосфери. Виробництво бензину та інших видів палива, похідних від нафти, видобуток вугілля і природного газу, виробництво електроенергії, яка генерується за допомогою спалювання викопного палива, повин­ні обкладатися податком на С02 відповідно до кількості вуглецю в паливі. Ці платежі будуть накопичуватися у спеціальному фонді, кошти з якого можна було б використовувати для субсидій на ку­півлю споживачами екологічно сприятливої техніки, як наприклад, енергоефективні електричні лампи або автомобілі з низьким споживанням пального на одну милю пробігу. Відповідне зменшення роз­міру податків на особисті доходи і заробітну плату, сплачених в тому ж році, стане гарантією того, що план створення трастового фонду не збільшить податки, а залишить їх на тому ж рівні. Водночас він мав би достатню гнучкість, щоб гарантувати прогресивність і справедливо вирішувати конкретні проблеми, які зустрічаються при переході до використання відновлюваних джерел енергії. Я переко­наний, що податок на С02, який цілком компенсується зменшенням інших податків, стрімко стає реальним, з політичної точки зору, для запровадження.

Але податку на С02 буде недостатньо, щоб зупинити марнотрат­ство фактично всіх інших природних ресурсів, а тому я також пропоную:

2. Запровадити податок на первинну сировину, яким слід обкладати товари за місцем їх виробництва або при імпорті в залежності від кількості невідновлюваних первинних матеріалів, що входять до складу конкретного товару. Наприклад паперові фабрики тре­ба обкладати цим податком пропорційно до частки паперу, виго­товленого із свіжозрубаних дерев, на відміну від паперу, виготовле­ного із вторинної сировини. Виробники, що сплачують цей податок, могли б отримувати податкові пільги як субсидію для придбання обладнання, необхідного для переробки вторинної сировини та ефек­тивного збирання продуктів для їх повторної переробки, за умови підтвердження наявності кінцевої екологічної вигоди.

Окрім цих двох загальних пропозицій, я також рекомендую окремі конкретні зміни в політиці США, які переписали б наші економічні правила гри на користь довкілля:

3. Уряд повинен започаткувати політику закупок екологічно безпечних замінників у тих випадках, коли вони є конкурентоспроможні — беручи до уваги повні витрати протягом усього життєвого циклу — замість давніших, менш екологічно відповідальних технологій. Наприклад, слід замінити всі звичайні лампи (коли вони зношуються) однією з нових ламп тривалої експлуатації, які споживають значно менше електроенергії, щоб виробити ту саму кількість світла, що й старі лампи розжарювання. Від уряду також слід вимагати щороку збільшувати закупки паперу, виготовленого із вторинної сировини, аж доки всі урядові потреби не будуть задовольнятися за рахунок саме такого паперу. Якщо уряд — з його великими потребами — зможе в цьому стати прикладом, то це значно збільшить спроможність виробників нової продукції досягнути необхідних масштабів виробництва та підвищити конкурентоспроможність но­вої продукції настільки, що вона прорветься на ринок.

4. Уряд повинен установити вищі вимоги щодо споживання паль­ного на одну милю пробігу для всіх автомобілів і вантажівок, що продаються в Сполучених Штатах. Хоча податки на С02 і відповід­ні субсидії Фонду екологічної безпеки будуть набагато більш дієви­ми в прискоренні переходу до ефективніших авто, але вимоги обо­в'язкового удосконалення в паливному секторі економіки можуть бути важливим додатковим заходом. Разом з двома найбільшими у світі автомобільними заводами, що розташовані в моєму рідному штаті, я особисто зіткнувся із складною політичною проблемою, пов'язаною з підтримкою більш жорстких вимог щодо споживання пального на одну милю пробігу, і з деякими реальними практичними труднощами у запровадженні пропонованих змін до законодавства. Проте обсяги викидів С02 в Сполучених Штатах настільки великі, що навіть недосконалі заходи, які примусять негайно діяти, кращі, ніж повна їх відсутність.

5. Стандарти енергоефективності та енергозбереження в економіці (для будівель, промислових двигунів та машин, електроприладів) повинні також бути посилені. За жорстких стандартів є менше спо­кус для виробників, щоб конкурувати в ціні за рахунок нехтування цими параметрами. Адміністрація Буша — незрозуміло чому — за­пекло опирається введенню таких стандартів.

6. Реформа системи комунальних платежів повинна заохочувати заходи з енергозбереження та енергоефективності. Зараз деякі уряди штатів активно просувають ці реформи, але на федеральному рівні існує значне відставання. Всі енергогенеруючі підприємства треба скоріше заохочувати до економії ресурсів, а не до будівництва но­вих енергетичних потужностей; допомога у фінансуванні енергозбе­реження виявилася надзвичайно ефективною. Нарешті, енергогене­руючі компанії слід спонукати насаджувати дерева, щоб компенсу­вати хоч деяку кількість С02, який вони продукують.

7. Програми насадження дерев за допомогою добірних саджанців, які підходять для тих регіонів, де їх збираються саджати, і подаль­ший догляд за ними, щоб гарантувати виживання дерев, повинні бути складовою частиною громадських робіт у місцевих громадах, де участь в таких роботах є обов'язковою для отримання соціальної допомоги. Так само проекти насадження дерев повинні бути пріо­ритетними в програмах літньої праці для підлітків.

8. Прискорене припинення використання усіх хімічних речовин, що руйнують озоновий шар. Ми повинні також субсидувати розроб­ку справді безпечних замінників.

Є, звичайно, багато інших проблем, якими слід зайнятися, якщо наш уряд збирається відігравати ключову конструктивну роль, яка необхідна для того, щоб очолити глобальний екологічний рух. Нам слід звернути пильну увагу на глибокі соціальні і ментальні причини відносного спаду в економіці Америки, адже деякі з них також спри­яють екологічній кризі:

Нехтування наших людських ресурсів і падіння рівня знань з письма, арифметики, географії і основних навичок раціонального мислення в цілому.

Наше небажання приймати рішення з урахуванням їх довго­тривалого ефекту, що поєднується з прагненням будувати стратегію на короткотерміновий