Жахослов - Стівен Джонс

Пр

ПРОКЛЯТИЙ, – а, -е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до «проклясти». Підданий прокляттю. Будь [тричі] проклятий; Хай буде [тричі] проклятий, лайл. – усталені форми зловісного побажання, прокляття. 2. Людина, яку проклинають, жорстоко засуджують, дуже ненавидять. // рідко Те саме, що «нечистий», за релігійними забобонами – надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана. // розм. Який докучає, викликає досаду.

Найближча етимологія: клятий, прокляття, проклясти, проклинати, клясти, клястися, клятва, заклятий, закляття – рос. клясть, біл. клясці, п. kląć, ч. klíti, слц. kliat’, верх. – луж. kleć, ниж. – луж. kleś, полаб. klánĕ «кляне», болг. кълна, «клену», макед. колне «клене», серб. – хорв. клети, словен. kléti, ст. – слов. клати, праслов. klęti «клясти, проклинати» – споріднене з праслов. kloniti, укр. клонити, лат. inclīno mē «нахиляюся», гр. ϰλίνομαι «схиляюся»; лтс. klentêt «проклинати», прус. klantemmai «проклинаємо» запозичені зі слов’янських мов.

Синоніми: клятий, триклятий, проклятущий, окаянний лихий, ненависний; засуджений, відлучений, затаврований; грішний, гріховний, нечестивий; відьомський, диявольський, бісів, бісівський, сатанівський, чортів, чортячий, демонічний, пекельний.

Приклад: «Ви відчуваєте себе проклятим, коли вірите, що отримали в дар або в спадок особливі сили, які здатні завдати шкоди іншим. Наприклад, цирковим клоунам…»

Проклята

Роберт Ширмен

І

Щоразу, як Сьюзен Пітт приходила до цирку, там помирав клоун, і жінка не була впевнена, що це лише збіг обставин. Здебільшого вона вважала, що так. Це здавалося збігом, коли вона була маленькою дівчинкою, та коли наблизилася до межі двадцятиліття й перетнула її, уже не була так упевнена. Тепер же їй виповнилося сорок, і світ навколо здавався більш пласким і сірим і настільки ж реальним, і вона твердо трималася думки, що це все ж таки був збіг. Принаймні більшість часу. Якщо вона припиняла думати про це.

Збіг здавався їй більш вірогідним поясненням. А це тому що: а) способи, у які помирали клоуни, не мали між собою нічого спільного (окрім того, що вони, власне, помирали); б) вона ніяк особисто не взаємодіяла з клоунами, нічого не робила, щоб відвернути їхню увагу чи налякати, а лише сиділа серед юрби, тоді як жоден з клоунів не схильний був вирізнити її з-поміж інших – хіба що останній клоун, та й це під сумнівом; в) три клоуни за більш ніж десятирічний період часу – звучить солідно, та насправді цього мало, щоб виявити якусь закономірність; учений зажадав би, щоб вона вбила принаймні четвертого, перш ніж погодився б визнати зв’язок.

Вона не вбила четвертого клоуна. Вона роками не була в цирку.

Не те щоб ці спогади переслідували її. Вона жила з Ґреґом уже дванадцять років – шість у шлюбі, шість ні – і ніколи не порушувала цього питання. Навіть у вигляді анекдоту. Не тому, що уникала цієї теми, просто цирки і клоуни не входили до переліку речей, які вони мали звичай обговорювати. Він був агентом з продажу нерухомості, вона працювала в банку на півставки. Вона навіть не згадувала про це на їхніх перших побаченнях, коли вони обидва ніяково озиралися навколо, шукаючи, що сказати. І дуже шкода, що не згадувала, адже тоді їхні побачення могли проходити цікавіше, і сама Сьюзен здавалася б цікавішою особою – і водночас насправді не шкода, адже Ґреґ усе одно одружився з нею, то яке це мало значення? Тоді вона просто не збагнула, що смерть клоунів – захоплива тема для бесіди. По суті, Сьюзен ніколи не була талановитою співрозмовницею.

Якщо вже казати відверто, Сьюзен ні в чому не виявляла особливих талантів. Вона складала всі іспити в коледжі, але на відмінно – жодного разу. Вона вміла водити машину, але вважала за краще триматися подалі від автошляхів. Керівництво раділо її присутності на роботі, але ніколи не помічало, коли вона брала вихідний. А Ґреґ щовечора повертався додому, де вона готувала йому цілком пристойну вечерю, а потім вони досить приємно проводили вечір разом, дивлячись телевізор, тримаючись за руки, а тоді лягали спати.

– З мене жодної користі, – іноді жартувала Сьюзен, – справді, я не знаю, чому ти обрав мене!

І часом Ґреґ сміявся.

А іноді вона думала про тих бідолашних мертвих клоунів. Так, звісно, це все був лише збіг. Та іноді її з легким дрожем охоплювало почуття – чого? Провини? Страху? Може, навіть гордості? Тому що, зрештою, вона могла бути відповідальною за це. Бути причетною. У неї був дар. Сумнівний дар – але Сьюзен ніколи не гребувала тим, що мала.

ІІ

Перша смерть була одним з найраніших її спогадів. По суті, він міг бути навіть найпершим. Тому що всі ті дитячі дні народження і святкування Різдва, дідусеві обійми, перші кроки й сон у дитячому ліжечку – вона не могла бути впевненою, що пам’ятає це не із чужих слів. Але ніхто не розповідав їй про клоуна, і спогад про його смерть не зазнав впливу фотографій в альбомі чи часто повторюваних анекдотів, і деякі моменти цього спогаду були настільки ясні, що здавалися Сьюзен майже відчутними на дотик.

Їй було чотири роки, може, п’ять. Батьки повели її та Конні до цирку. З якої нагоди, вона не пам’ятала. Може, узагалі без нагоди. Вона ще була настільки маленька, що батьки могли потурати їй без жодних причин. Вона пам’ятає, як усе тоді здавалося їй дещо надмірним – величезне шатро, до якого вони ввійшли, усі ті люди, що юрмилися навколо. Різкі запахи тварин, цукрової вати, людського тіла. Усе це лякало її, але й збуджувало водночас, і вона пам’ятає, як вирішувала: чи плакати, чи насолоджуватись життям. Вона пам’ятає, що це було її свідомим рішенням. Вона обрала радіти.

Більшість виступів: леви, повітряні гімнасти, слони, що водили хороводи по арені – зливалися в її пам’яті воєдино, і ось тут її спогади справді були розмиті. Може, це просто було видовище, якого вона очікувала від цирку, адже бачила таке по телевізору.

А потім з’явилися клоуни.

Їх було троє. Чи щонайменше троє – сам виступ вона пам’ятає не дуже добре. Там були жарти з падіннями на сідниці, оббризкуванням одне одного водою, трохи жонглювання. Що привернуло увагу