💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс

Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс

Читаємо онлайн Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс
на стіну вільною рукою.

— Ви зараз же це очистите, а тоді ми викличемо ваших батьків і поговоримо про цивілізовану поведінку, варварство і інші життєво важливі речі! Вирішальні для вашого подальшого життя! І ви відчуєте різницю.

— Я не... Будь ласка, відпустіть мою руку, ви зламаєте її. — Він не слухав. І тягнув ближче до стіни, поки вони не опинилися в кількох дюймах від неї. — Я нічого про це не знаю. Будь ласка, відпустіть мою руку, тілесне покарання незаконне у школі, і ви робите мені боляче, будь ласка... ВІДПУСТІТЬ МОЮ РУКУ!

Містер Дібс відпустив її, але тут же пригрозив звернутися до батьків Патриції. Вони також не послухали би її. На неї упаде гнів трьох дорослих, а не одного.

— Слухайте, — сказала Патриція. — Той, хто це написав, зробив це під час першого уроку. Багато дівчат заходили до ванної кімнати до першого уроку, і тоді на стіні не було напису. І всі бачили мене на першому уроці, я була весь час вкласі математики. Я просто не могла цього зробити. Отже вибачте, сер, я зараз повернуся на другий урок математики.

Так, з перемогою, Патриція залишилася з забрудненими трусиками, якими все ще треба було розпорядитися, і зайшла у клас, повний дітей, які постійно намагалися її сфотографувати, щоб потім опублікувати в Інстаграмі зі своїми коментарями.

Графіті з крові залишалося на стіні цілий день. Шкільна прибиральниця відмовилася його стирати з релігійних мотивів — ніхто точно не знав, яку релігію вона сповідувала, а вона відмовилася сказати.

Патриція постійно відчувала, що її збираються порізати на шматочки, коли сиділа в класі на решти уроках, слухаючи інших дітей, що перешіптувалися, і вчителів, які намагалися вести себе так, ніби нічого не сталося. Вона не могла побути на самоті, навіть якби хотіла, тому що у всій школі зараз було всього десяток туалетних кабінок для дівчат, і до них були черги. Вона попісяла один раз, і дівчата весь час наглядали за нею — ніби випадково.

Патриція намагалася поговорити з Лоуренсом один чи два рази, але вінвислизав.

Коли вона йшла до вхідних дверей, то помітила, що пан Роуз проводжає її по коридору школи поглядом. Він повернувся до нормального вигляду. Вона згадала те, про що намагалася не думати: він сказав їй, що незабаром вона піде з цього страшного місця. І почне тренуватися. Вона буде вільною та просвітленою, справжньою відьмою. Якщо виконає одне маленьке завдання.

10

Лоуренс не рахував, скільки разів він почув про скандал з Патрицією. Здавалося, що дітей у школі не цікавили ніякі інші новини, або вони говорили про це спеціально коли Лоуренс був поряд — коли готувалися до контрольної, або чекали заліку на гімнастиці, де Лоуренс примкнув до компанії Дороті Глас. (Вона не сказала, щоб він забирався геть і, здавалося, була задоволена, що він її слухав.) Дороті навіть кинула на нього кілька поглядів.

Лоуренс витримував лінію, яку не переходив: він ніколи не казав нічого поганого про Патрицію, і не сміявся з чужих опіків. Він не змінював своєї манери поведінки, будучи біля будь-якої групи, і не паплюжив свого колишнього друга. В основному він намагався не думати про Патрицію. Вона могла постояти за себе. Він був ніби у коконі — без друзів і підтримки. І в будь-якому випадку не міг зробити нічого суттєвого. Через шість місяців, якщо все піде як планувалося, Лоуренс стане першокурсником у математичному ліцеї.

А тим часом Лоуренс віддавав кожну вільну хвилину модернізації CH@NG3M3, який вимагав все більше і більше місця у закритій шафі, звідки йому довелося викинути більшу частину одягу. Кожен раз, коли він додавав додаткову потужність для обробки, комп'ютер, здавалося, одразу її ковтав. Лоуренс побудував нейронну мережу лише з кількома шарами, але якось непомітно їх число виросло до двадцяти, так як CH@NG3M3 продовжував вдосконалення самостійно. Не тільки старі, але й нові з'єднання ставали все більш заплутаними — замість надсилання даних з джерела А до B а потім до C вони йшли від A до B до C і знову до A, створюючи все більше циклів зворотного зв'язку.

Одного разу Патриція опинилася поруч із Лоуренсом в кафетерії. Вона виглядала абияк — заплутане темне волосся потрапляло в її обличчя, кружляло під очима, одна шкарпетка була надіта навиворіт — і ні на що не звертала уваги. Вона навіть не дивилася, що кинули на її лоток. Як хтось, кого не хвилює, отримає він бульйон чи воду, — або як людина, яка відмовилася від життя.

Лоуренс відчув потужний імпульс, що він повинен щось сказати Патриції. Ніхто не помітить. Він не встане і не закричить, що він на її боці, чи щось подібне.

— Ей, — пробурмотів Лоуренс у загальному напрямку до Патриції. Вона, здається, не почула його. Вона зупинилася, як зомбі, біля десертів.

— Ей, — сказав Лоуренс, трохи голосніше. — Привіт Патриціє. Що робиш?

— Роблю, — сказала Патриція, не дивлячись на нього.

— Круто, — сказав Лоуренс, ніби вона закінчила розповідати якусь історію. — Я також дещо роблю.

Вони розійшлися — бо їли окремо, Лоуренс мав привілей їсти у відокремленому куточку кафетерію, позаду молочних насосів за заправною гумовою трубкою,

Відгуки про книгу Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: