Покохати відьму - Костянтин Артемович Когтянц

– Але розраховувала твоя наречена не бронзу плавити, намагалася здійснити повну пересадку душі. Що взагалі виходить рідко, – не вийшло і в неї. Так що подумай сам.

– Ми друзі, Шарлю. Навіть якщо сам захочеш піти – ТУТ я тебе не пущу. Ти лісів не знаєш, пропадеш.

– Спасибі.

Відшукали ми підходящу протоку, пройшли по ній до іншого озера – дрібне воно, очеретом заросло, помирає, – і там переднювали.

Супутник все поривався мені пояснити, чому він Арфіаль недолюблює і чому в разі втілення лицаря – Шарля-старшого, як він його називає, – у мене міг з'явитися сильний суперник, – аж поки я не вгамував його доводами, що, по-перше, суперників не боюся, по-друге, все було до заручин, коли вона мені ще нічого не обіцяла й тому обдурити не могла.

Арфіаль. Ці аргументи справді здатні впокорити. Мабуть, я повинна дещо пояснити…

Перекладач. Справжність наведених нижче листів не підлягає жодному сумніву. Мало того, що накреслення літер, особливості мови, стилю й орфографії чітко вказують на середину XVIII століття, але їх також написано на справжньому веленевому папері з водяними знаками у вигляді монограми Джона Ватмана – того самого Джона, що винайшов ватман. Досі вважалося, що зберігся тільки один аркуш паперу з такою філігранню… Він датований 1745 роком. Початок першого листа загублено або свідомо знищено.

…Повинна Вам сказати, милий абате, що Вашими припущеннями Ви мене насмішили. Особливо це стосується графа Каліостро. Ось уже хто нам не рідня ні з якого боку!

Так, він має (сама переконалася) деякі здібності, що перевершують звичайні тепер для людини. (Я не випадково підкреслила – «тепер»: багато хто з сестер вважають, що взагалі всі люди здатні на таке, просто таланти в більшості дрімають.) Хай там як, я багато разів стикалася з такими от – теж чарівниками. Далеко не всі з них так нешкідливі, як Ваш граф-авантюрист.

Єдиний випадок із Вашого списку імен, що справді стосується нас, – це граф де Сен-Жермен. Його слуга, який заявив у Вашій присутності, що за останні триста років граф ні краплі не змінився, сказав чисту правду. Тільки… Чи звернули Ви увагу на фігурку цього «слуги»? Що – ляскаєте себе по лобі й запитуєте, як же так промахнулися, з Вашим-то досвідом і не впізнали перевдягнутої жінки? Заспокойтеся: ніхто не впізнав за цілі століття. Здібності цієї сестрички до навіювання у багато разів перевершують ті, що в бідного Каліостро.

Я, між іншим, пишу Вам про це не дарма. Виникла неприємна ситуація. Знайома Вам баронеса де…[12] впізнала в графові приятеля свого дідуся та об'єкт власного дитячого обожнювання. Певне, це не буде мати жодних наслідків (граф так і заявив: «їй ніхто не повірить»), але, на жаль, бували випадки, коли наші сестри гинули через недооцінку «звичайних» людей. Тому ми будемо вдячні Вам, якщо Ви обережно дізнаєтеся, чи не знайшлося серед впливових людей таких, що вірять досі у чудеса!

Перекладач. Але ж і епізод з баронесою і слова слуги – справжні історичні факти, засвідчені багатьма очевидцями. Більш того, деякі з цих очевидців дожили до початку XIX століття і зустрічалися з незмінно молодим графом, що знову відвідав Париж.

…До речі, чоловіки, навіть наші сини, не можуть володіти всім комплексом чарівних здібностей. Дещо, окремі грані, мають, але не всі. Цьому існує цілком наукове пояснення, та от науку цю на Землі ще не відкрили.

А тепер я змушена порозумітися з Вами на дуже неприємну – для мене неприємну – тему. Ви, мабуть, надто вже близько до серця прийняли мою манеру обіцяти вдячність за кожну надану послугу. Від своїх слів не відмовляюся, але я не мала й не могла мати на увазі такий спосіб вдячності, про який Ви, здається, подумали. Я взагалі ніколи не вдавалася і, сподіваюся, надалі вдаватися не доведеться, до такої форми розрахунків. Не сперечаюсь: у Версалі ця монета в обігу, але в моєму випадку це неможливо. Тільки один раз за все своє життя обіцяла прихильність на сплату – і то тоді не обійшлося без легкого захоплення. У результаті згубила одного з кращих людей, що коли-небудь траплялися мені у Франції, і після того закаялась остаточно.

Перекладач. Духовна особа водить дружбу з чаклункою і робить їй галантні пропозиції! Та з одного цього можна впізнати Францію XVIII століття, навіть якби не було інших ознак!

Так що не ображайтесь, але, як кажуть, все, що завгодно, крім цього. Не думаю, щоб Ви мали до мене почуття, які трапляються на сторінках романів частіше, ніж у житті. Сподіваюся, що ми залишимося добрими друзями.

Хоча я відправляю цей лист з надійною оказією, але про всяк випадок не підписуюся. Буду вдячна, якщо Ви мені його повернете.

Ех, милий абате! Скільки разів Ви стверджували в проповідях, що жіноча цікавість позбавила людей раю, а самі? Але й те, правда, що Ви красиво зловили мене на слові: «Все, що завгодно, крім…» Так уже й бути, сповідаюся! Правда, я не впевнена, що моя помилка повністю… гм, не знаю, як і сказати… Словом, за сприятливих обставин я спробую повернути до життя цю людину.

Перекладач. Ну й діапазон у Вас, пані! Від воскресіння мерців до генетики! Цікаво, а далі що? Запуск керованих ракет з пікіруючої мітли?