Покохай мене - Юлія Бонд

– Поїдеш, – заперечує Ігор, хоче потягнути молодшого брата за руку. – Даниле, годі вже. Вона ж її дочка. Вона не могла не прийти.

– Блядь… – зривається Данило. – Ти можеш залишити мене у спокою? Сказав, не поїду. Я її їбало бачити не можу. Де ця сука була всі ці роки? Де, блядь, її носило? Коли бабуся паралізована лежала, вона навіть жодного разу не прийшла відвідати її!

Мені хочеться закрити вуха та не чути все це. Я не повинна бути присутньою при сімейних розбірках. Піти хочу, але Данило тримає мене за руку так міцно, ніби для нього моя присутність життєво необхідна, як для корабля, що тоне, рятувальна шлюпка.