Покохай мене - Юлія Бонд
Розмитий фокус на його обличчі. Дихаю часто. Кінцем язика веду по губах.
А Данило встає з колін, прямує до тумбочки, щоб за кілька секунд повернутися до мене з цілою стрічкою презервативів.
Я дивлюся на нього з широко розплющеними очима. Поглядом блукаю голим торсом. Опустившись ще нижче, завмираю навпроти великого бугра на ширинці спортивних штанів. Хочу цього і… трохи боюсь. Безглуздо боятися члена мужика в собі, коли там уже побував його язик і палець, так? Ну ось така я дурна з незрозумілою субстанцією в голові.
– Я хочу, щоб ти роздяглася, – просить він і я тягнуся до краю топа, щоб зняти його через голову.
Заводжу руки за спину, розстібаю на ліфчику гачки й, не дивлячись, як він мої трусики, жбурляю убік.
Груди здіймаються часто. Соски затверділі. На шкірі розсип мурашок.
Спідницю також знімаю. І, залишившись повністю без одягу, ловлю на собі захоплений погляд Данила.
Він підходить ближче, сує мені в руки один квадратик:
– Давай сама.
– Одягнути… презерватив? – Не вчасно соромлюся. Ну дурненька ж.
– Сміливіше, крихітко.
Данило ще у штанах. Я опускаю очі на значний стояк. І ковтаю.
Так, давай, крихітко, ти зробиш це. Просто зараз знімеш з цього нереально сексуального мужика штани й одягнеш на його член презерватив. Це ж зовсім неважко і ти маєш пам'ятати, як це робиться.
Вхопившись пальцями за резинку штанів, тягну вниз. Переступивши через штани, що впали на підлогу, Данило залишається в одних лише боксерах.
Я вся тремчу. Не можу повірити, що ми зараз у його квартирі, у його спальні. Наодинці. І я абсолютно гола стою перед ним. А ще якихось кілька хвилин тому яскраво кінчила від кунілінгусу, який став моїм першим кунілінгусом у житті.
Мотнувши головою, шлю лісом усі думки.
Не думай, Насте.
Просто трахайся з ним.
Втекти вчасно ти вже не змогла. З усім іншим якось розберешся потім – ну як завжди.
Спускаю по його ногах боксери. Очі прикуті до члена з блискучою від мастила головкою. Данило посміхається, спостерігаючи за моєю реакцією.
– Без коментарів, – прошу я його і він мовчить.
Зубами розкриваю квадратик. Дивлюся на презерватив: хрін знає як він одягається. Я ніколи раніше цього не робила, зазвичай довіряючи чоловікам. Та й скільки у мене їх було? На пальцях однієї руки можна порахувати. Якщо Дані зараз скажу, що не вмію одягати на член презерватив, чи повірить?
Боязко, зовсім невміло, я натягую презерватив на головку.
Данило перехоплює мою руку:
– Зрозумів. Я сам.
Усуваюсь. Спостерігаю за виточеними рухами. Він же чоловік, так. Робить це правильно та швидко. Не зациклюйся, Насте, скільки разів він це робив. Ти не маєш права його ревнувати до інших жінок, пам'ятаєш?
Ага, пам'ятаю все. Але краще б забула. Стукнулася головою і втратила пам'ять – особливо хочеться забути десять років його недошлюба з найкращою подругою, або що це взагалі було.
Закінчивши з резинкою, Даня наближається до мене впритул. М'яко натискаючи на мої стегна, повертає спиною до себе. Пхає вперед, і я впираюсь долонями в ліжко.
Ноги широко розведені в бік.
Відчуваю, як моєї голої сідниці торкається його рука, потім вона переміщується на промежину. І починає її гладити.
Я знову збуджуюсь. Тихенько стогну.
Нахилившись, Даня притискається до мене ззаду. Волосся збирає на потилиці, відкидає на одне плече. Прикушує шию. І плавно входить у мене наполовину, дає трохи часу звикнути до його члена всередині мене.
Пальці на ногах тремтять. Руки, що упираються в матрац, слабшають.
Він рухається в мені не поспішаючи, поступово збільшуючи темп. Розтягуючи. Наповнюючи собою всю мене. Мені дуже добре. Його член доводить мене до екстазу на перших секундах.
Я стогну. Данило важко і часто дихає, посилюючи поштовхи. І прискорюючись.
– Кінчай, – гарчить він, притулившись до мене, просовує руку в мене між ніг і пальцями на клітор. Вверх. Вниз.
Мій всесвіт розлітається вщент. Здається, космос – це ще межа. Мене забирає в іншу реальність. Я ніби бачу себе збоку: вся така раком перед ним, з голими грудьми та розпатланим волоссям. Від цієї картини хочеться кінчити ще раз.
Здригаючись в оргазмі, відчуваю, як Данило забирає з мого клітора руку. Випрямляється. І відновлює поштовхи у прискореному ритмі.
Його накриває слідом. Тяжко дихаючи, він боляче хапається за мої стегна і виливається всередині мене в презерватив. Я запізно згадую, що Потоцький говорив про своє безпліддя. Втім, зайве перестрахування не завадить. ВІЛ та інші ІПСШ ніхто не скасовував.
Притулившись до мене зі спини, Даня повільно веде губами до плеча. Рукою гладить мої груди, пестить сосок.
Я хочу йому щось сказати. Не можна просто так мовчати після сексу? Але все одно мовчу. Я просто щаслива зараз. І будь-які слова будуть зайвими, тому що сьогодні поряд з ним я відлетіла набагато далі, ніж космос.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно