Юджи - Ірина Муза

- Отже, ти не з нашого світу... ти прибула сюди через портал. Це вже стає цікавим...- ніби пожвавився Кадмус і підсів до мене ближче, його очі горіли нездоровим інтересом, для мене ж його слова досі були єрессю.

- Ще цікавіше, хто для тебе його відкрив і куди дивилися Верховні... - усміхнувся він.

- Почекай-почекай... ти хочеш сказати, що я потрапила в інший світ, через якийсь там портал? - не вірячи у свої слова запитую я, Кадмус усміхаючись просто киває головою, а я не можу зрозуміти, чому він так усміхається...

- Цього не може бути! - замотала я головою, заперечуючи його слова, хоч побачене напередодні мало б мене вже до таких висновків наштовхнути.

- Доведеться повірити, принцесо! Дивись! - Кадмус усміхаючись простягнув до мене витягнуту долоню і на ній утворився маленький вітряний вихор, побачене шокувало мене і таке моє обличчя також розвеселило Кадмуса.

- Я б показав тобі більше, але ще не відновився, мені потрібні сили для перельоту. Доводиться переміщатися за допомогою своєї вітряної магії, всі магічні портали з легкістю може відстежити Володар. - я навіть не слухала його зараз. Я не могла повірити в почуте. Мені потрібен був час, щоб переварити все.

Я сиділа мовчки деякий час, побачене і почуте все, більше схоже на правду.

- Якщо я перебуваю в іншому світі, то, може, ти допоможеш мені і відправиш мене додому? - з надією запитую я

- Е-ні! Міжпросторові портали, це дуже сильна магія. До того ж створення порталів, тим паче міжпросторових, було заборонено Володарем, усі вони контролюються Верховними... і мені ось цікаво, як вони твій проґавили... -- я знову замовкла на якийсь час...

- У мене є підозри, що ти потрапила в дуже стародавній і забутий портал, що за часів великих змін не був знищений. Знайти такий портал - велика рідкість. Їх залишали маги чотирьох стихій, яких на Мікенії залишилися одиниці. Усіх їх винищив Володар. Народження таких магів, отже, була величезна рідкість, а їхня сила була величезною. Подейкували, що, об'єднавшись, вони б змогли вбити Володаря, гадаю, слідуючи такому судженню, Володар і переслідував їх, поки не знищив їх усіх. Якщо хтось із них і залишився непоміченим, то зараз вони просто ховаються від його погляду, побоюючись долі своїх одноплемінників.

- Ці портали, маги чотирьох стихій, залишали для відступу, вони не мали магічного сліду і працювали лише в один бік. І якщо ти справді потрапила в такий портал, то зворотної дороги для тебе вже немає, тепер ти житимеш тут. Тож, як то кажуть, ласкаво просимо в наш світ. - у мене навіть не знайшлося що відповісти.

- Бачу, тобі ще потрібно прийняти той факт, що це тепер твій дім... якщо ти не заперечуєш, я трохи подрімаю. У нас залишилося не так багато часу, так я швидше відновлюся... - сказав Кадмус і розлігся на траві, підклав руки під голову та заплющив очі, мене ж він залишив наодинці зі своїми думками, схоже, мені справді потрібен час, щоб усвідомити це все і сприйняти поточний стан речей.

Час минав, а я, схоже, почала звикати до думки, що я більше не вдома, що це зовсім інший світ і, схоже, мені доведеться пристосуватися, щоб тут жити. Але що робити далі? Як тут жити? А головне де? Може попросити Кадмуса начаклувати мені будинок із виноградником? А що? буду вирощувати виноград і робити з нього вино, може я ще на цьому розбагатію... Це, звісно, безглузда ідея, але як жити далі, я не знаю. Доведеться, напевно, просити допомоги в Кадмуса.

- Кадмус? Кадмус? - кликала його, поки той не розплющив очі.

- Ти повинен мені все розповісти про цей світ! Адже я тут нічого не знаю! Як жити то взагалі! - стурбовано кажу я

- Бачу, ти вже змирилася! - усміхнувся він і прийняв сидяче положення.

- Ти ж сам сказав, що у мене немає вибору, що портал тільки в один бік працює! - чи він мені не все сказав

- Так, так і є, але ти молодець, що так швидко змирилася... - посміхаючись пояснює він, а мені раптом здалося, що він мені щось не договорює.Можливо, якби я звернулася до цього Володаря, він би міг мене відправити додому, але щось після розповідей Кадмуса, я не горю бажанням із ним зустрічатися.

- Ну так? - чекаю я

- Що?- Розкажи мені!- вимагаю я

- А що конкретно тебе цікавить?- Усе!Я зовсім не знаю цей світ!Як тут люди живуть? Чи всі люди тут обов'язково маги?

- Усе, це занадто багато, а нам уже час вирушати!- Кадмус потягнувся і встав, почав оглядатися на всі боки.- Розкажи мені про магів!Якщо ти маг вітру, то є, напевно, землі, води, і вогню? - ставлю я запитання, сподіваючись, що я хоч щось розумію...

- А ти не така безнадійна, якісь поняття в тебе є, це добре! - усміхнувся він, повернувшись до мене.

- І ти маєш рацію. Є маги землі, води і вітру, всім їм....

- А вогню?- перебила я його Кадмуса, він пропустив одну стихію. Від мого запитання він насупився.- Магією вогню володіє лише Володар.Він один приборкав її. Усі, хто народжувався магом вогню, зазвичай помирав у дитинстві або в юному віці.Ніхто раніше не зміг підпорядкувати собі вогонь. Вогонь опановував магом і безконтрольно виривався назовні, спопеляючи зсередини свого носія, ніхто з людей не міг стримати його.Один Володар приборкав магію вогню і його сила просто величезна, навіть маг чотирьох стихій не зміг вистояти в бою проти нього.Магія вогню настільки сильна в ньому, що варто йому хоч на кілька хвилин перестати її контролювати і дозволити їй вирватися назовні, як вогонь, що виривається з Володаря, спопеляє все на своєму шляху. У такий спосіб він викорінив не одне село магів, що не бажали підкорятися йому.Тепер він тут головний... Володар цього світу.Ніхто не посміє піти проти нього, бо просто ніхто не має стільки сили, щоб протистояти йому.Хоча мене дивують деякі люди, яким подобається його правління...я пояснюю це тим, що людям просто набридла війна.- та вже, після такої розповіді мені тим більше не хочеться з ним зустрічатися...- Розкажи мені ще про магів води, землі та повітря! - прочистивши горло, запитала я