Юджи - Ірина Муза

Лі принесла мені в кімнату вечерю, і я була рада зараз нікого не бачити. Мені потрібно було переварити це все.

Пережиті емоції допомогли мені швидко заснути. На сніданок я все ж вирішила приєднається до Кадмуса, тим більше що Лі повідомила мені, що маг уже чекає на мене. Ічіра допомогла мені одягнутися і швидко привести себе до ладу. Я й сама не очікувала, що так швидко впораюся. Від супроводу Лі я вперто відмовилася, бо прекрасно пам'ятала дорогу.

Швидко оминула коридори з картинами, спустилася сходами донизу і знову почула гучну розмову між Ірвіном і Кадмусом.

- Ти хоч розумієш, що ти зараз говориш? - на підвищених тонах Ірвін щось пояснював синові

- Так, батьку. І я впевнений, що вона маг чотирьох стихій. Я повинен терміново з нею одружитися! - видав Кадмус, повисла тиша. Я знаю, що підслуховувати недобре, але думаю, що це зараз важливо почути, адже при мені вони цього обговорювати не будуть.

- Нам просто неймовірно пощастило, що Володар зараз відвернутий нападами Мейсорів. Він уже помітив її. Рано чи пізно він прийде за нею. І думаю, вона без проблем повідає йому історію твого звільнення. "Він спопелить нас обох..." -занадто схвильовано вимовив Ірвін.

- Саме тому я терміново повинен одружитися з нею, Володар поважає закон, і якщо вона буде моєю, він до неї не посміє доторкнутися, до того ж, гадаю, це буде мені на руку. З її допомогою я зможу здійснити задумане.

- Не смій чуєш! Ти мій єдиний син, Володар дуже сильний, навіть через стільки століть. Навіть маг чотирьохстихійник тобі не допоможе. Вгамуй свої амбіції, сину!

Вони обидва мовчали якийсь час, і я вже подумала, що вони розсекретили моє місце розташування, але знову почула тихий голос Ірвіна.

- Та й узагалі, ти так упевнений, що твоя гостя без проблем погодиться вийти за тебе? Мені здалося, вона не дуже до тебе прихильна.

- Я знайду спосіб переконати її, до того ж вона не знає наших звичаїв, я можу просто не пояснити їй, що за ритуал збираюся провести. Закляття заміжжя навіть мага чотирьох стихій зробить покірною, так закладено великим Гофемом. - мене ці слова жахнули.

- Батьку, якщо в нас усе вийде, клан Бронів знову буде величним і головним серед магів повітря, хіба не цього ти хотів? - з викликом вимовив Кадмус, Ірвін промовчав, а я більше не могла приховувати свою присутність. Тихо відступила кілька кроків назад і голосно цокаючи взуттям відчинила двері. Обидва Курвіси встали зі свого місця і вклонилися мені, зачекали, поки я займу місце біля столу, і мовчки сіли назад.

- Як спалося, Ніколь? - Кадмус намагався бути ввічливим

- Дякую, нічого. - я з'їла кілька листків салату і невеликий шматок м'яса, на більше я себе вмовити не змогла, але з'їла достатньо, щоб не бути голодною...

- Хто такі Мейсори? - порушила я незручну тишу, обидва маги переглянулися і пояснювати взявся старший.

- Мейсори - це порушники простору, найогидніші й найпроблемніші тварюки. Поглинаючи в себе будь-яке життя, хоч людини, хоч тварини, вони створюють близько п'яти копій себе, потім копії поглинають життя і так по колу, вони з блискавичною швидкістю розмножуються і вбити Мейсора не кожен маг може. Трапляються Мейсори, що перетворюються на величезних чудовиськ, вбиваючи все навколо себе. Такий вид Мейсора найнебезпечніший. Сподіваюся, Володар знищить їх усіх. - відповів Ірвін і замовк, я ж продовжувала дивуватися

- Я прошу вибачити мене, але рада знову збирає всіх Верховних, - сказав Ірвін після того, як прямо на моїх очах біля голови Ірвіна відкрився крихітний портал, з порталу на стіл перед Ірвіном впав лист, перев'язаний чорною стрічкою. Він прочитав його і насупився. Потім відкланявся і пішов.

- Ніколь, ти не проти ще однієї екскурсії маєтком? - чемно запропонував Кадмус, - до того ж мені потрібно серйозно поговорити з тобою! - додав маг і я навіть приблизно знаю, що він мені має зараз сказати. Але поводжуся ввічливо і погоджуюся, треба знати, що мені очікувати.

- Ніколь, наша ситуація в рази ускладнилася. Ти з іншого світу і зовсім не знаєш тут нічого. Як ти вже чула, ми всі зараз у великій небезпеці та й Володар бачив тебе, це теж дуже погано. Цей світ сповнений магії і небезпеки. Тепер навіть і не знаю, що робити. Я молюся великому Шагіму про те, щоб Володар не подивився на тебе, як на жінку, адже проведена з ним ніч буде останньою в твоєму житті. Повір, я кажу тобі правду! - втупився він на мене, я замість відповіді кивнула.

- Поки що я бачу лише один вихід заховати тебе. Я знаю, що ти поки що не готова виходити заміж, адже так? - запитально він втупився на мене...ну-ну, подивиться, що він мені зараз скаже, я знову мовчки кивнула

- Є один ритуал, після якого я поставлю на твою руку мітку, це знак магів Вітру. Цей ритуал захистить тебе від Владики. Маючи цю мітку весь клан Бронів буде зобов'язаний оберігати тебе, що скажеш? Ти згодна на це? - прям навіть щиро подивився він на мене. І зрозуміло, що він бреше. Добре, що я підслухала їхню розмову і тепер знаю, що ця мітка зробить мене йому дружиною, та ще й позбавить волі. Ні! Я на таке не підпишуся! Невже він і правди не скаже.

- Це все, що я маю знати, ти більше нічого від мене не приховуєш? - з надією зазираю в його очі й дивуюся, з якою зарозумілістю він дивиться мені у відповідь

- Довірся мені Ніколь. - запевняє він мене.

- Ну не знаю, я не хочу ніяких міток і, мабуть, відмовлюся. Я нічого поганого в твоєму світі не зробила, не думаю, що я заслужу гнів вашого Володаря, і найголовніше для мене зараз це просто не потрапляти йому на очі. Якщо ти не заперечуєш, я ще якийсь час скористаюся твоєю гостинністю і подумаю, як мені жити далі! - тепер уже я з викликом дивлюся в його очі і бачу як моя відповідь буквально розлютила її. Думаю, не такої відповіді він чекав. Думав, що я наївна дурочка. Ага, звісно...

- Я все ж наполягаю на мітці, Ніколь! Це єдиний вихід зараз! - наважуюся на провокацію.