Юджи - Ірина Муза

Не знаю, в який момент з моєї голови злетіла хустка, але я точно розуміла, що цим моє становище лише погіршилося. Моє біле хвилясте волосся зараз майоріло на вітрі, і від цього погляд Володаря на мене став ще більше зацікавленим і здивованим.

Усі люди, і Кадмус з Ірвіном, як і раніше, стояли з опущеними головами, лише я одна зараз, не знаючи цих звичаїв, як зачарована, не могла відвести свого погляду від цієї небезпечної і могутньої людини.

Володар почав робити кроки в мій бік і моє серце наче в п'яти впало, я занервувала і мені раптом стало страшно, бо я не знала, на що чекати... Кожен його крок для мене був хвилюючий, і не розумію чому, але вабливий. Усе моє нутро кричало мені, що пора забиратися геть і бути зараз, де завгодно, тільки не тут, але я все одно без пояснення дивилася в його очі, які реально пришпиляли мене до одного місця. Я вже подумала, що це гіпноз. Іншого пояснення я не знайшла.

Серце калатає як божевільне, кожен його крок до мене відгукується незрозумілим почуттям внизу живота. Мені здається, я зовсім дихати перестала, але тут раптом за спиною Володаря відкрилося одразу три чорні портали, затягнуті воронкою. З нього почали виходити люди. За одягом можу припустити, що це солдати або воїни, не знаю навіть, як їх назвати, можливо, варта його, але виглядали вони страхітливо. Кожен чоловік був міцної статури, вдягнений у темний костюм, на вигляд схожий на шкіряний, і зі зброєю за спиною, що нагадує мечі, на руках чорні рукавички майже по лікоть. Тут, побачивши одного такого вартового, коліна підгинаються від страху, настільки сильними вони здаються, а з порталу їх вийшло не менш як 30 осіб. І що цікаво, всі чоловіки мали схожі зачіски, волосся зібране на потилиці в хвості. У кожного серйозний і загрозливий погляд, але всі чоловіки, напрочуд гарні.

Усі тридцять осіб, присівши на одне коліно, вклонилися Володарю, схиливши голову донизу, і, на відміну від звичайних мешканців і магів, вони підвелися, і так само як і я зараз, відкрито дивилися на Володаря. Один із них до нього звернувся...

- Володарю, Мейсори прорвалися. Двох ми втратили, інших стримує закляття. Ми знайшли незахищений портал на другому узбережжі. Рада Верховних чекає на ваші вказівки. - звернувся один із вартових до Володаря, і той, спотворивши обличчя в гримасі злості, змахнув рукою, створюючи свій вогняний портал, і швидко сховався в ньому. Решта вартових знову створили три портали і так само, як Володар пішли. Люди навколо нарешті підняли свої голови.

- Мені залишається тільки сподіватися, що Володар буде відволікатися проблемою з Мейсорами і не приділить належну увагу твоїй витівці. Це я ще мовчу про те, що Володар побачив нашу гостю... - одразу вичитав Ірвін Кадмуса і швидким кроком став прямувати в напрямку до свого особняка, я візуально знайшла свою хустинку та підібравши її знову підв'язала волосся і помчала за магами.

Ірвін ще щось говорив Кадмусу, вони про щось сперечалися, потім Ірвін створив портал і зник. Кадмус схопив мене за руку і швидким кроком попрямував до маєтку.

- Ічіра проведе тебе в твої покої, - швидко кинув мені Кадмус і, заклавши руки за спину, швидко зник з поля зору, до мене одразу ж підбігла Лі, її я, здається, без проблем відрізнила від інших дівчат, і послужливо провела мене в мою гостьову кімнату.

Я весь цей час практично мовчала, адже з голови не виходив Володар. Боже, який же він гарний, мужній, могутній і небезпечний, пекуча суміш, що мене в ньому дико приваблює. Очі, що немов гіпнотизували, і брутальний погляд. Ніколи мене ще так не вабило до чоловіка. Це щось надзвичайне. Від одного його вигляду мені ставати страшно, мурашки табуном ходили по всьому тілу, але тим не менш я зрушити з місця не могла. Не можу знайти цьому пояснення.

- Слухай Лі, а ти бачила Володаря? - Лі щось розповідала мені, а я перебила її бурмотіння, вона різко замовкла

- Ти можеш говорити зі мною відкрито, я нікому нічого не скажу, я просто нічого не знаю про цей світ, і ти з магом Кадмусом єдині, хто хоч щось пояснює! - знайшлася я, Лі забарилася, але наблизившись до мене ближче тихим голосом відповіла

- Нікому, крім Верховних і вартових, не дозволено відкрито дивитися на Володаря. - пояснила вона

- Тобто ти навіть не знаєш, який він має вигляд? - дивувалася я

- Знаю, я бачила його кілька разів здалеку. - уже хоч щось.

- Я чомусь уявляла його зрілим чоловіком, Кадмус понарозповідав мені про нього жахів. Але побачивши його сьогодні на власні очі, я була здивована. Він молодий і на вигляд досить привабливий.

- Що ви, пані Лейла... краще тримайтеся від нього подалі і намагайтеся не потрапляти Володареві на очі. - змовницьки прошепотіла вона.

- Усі в Мікенії знають, наскільки він небезпечний. Він страшенно красивий і закохатися в нього можна з першого погляду, тільки ось ніч, проведена з ним, буде останньою у вашому житті, - шокує мене Лі.

- В сенсі? Він що вбиває дівчат після сексу? - якось не зрозуміла я

- Подейкують, що Володар не може контролювати свою силу вогню в такі моменти і свою партнерку він перетворює на попіл під собою. У всякому разі ще не одна дівчина, що провела з ним ніч, не поверталася. - повідала мені Лі, а я перебувала в шоці.

- Ти ж розумієш, як це звучить? - скептично втупилася я на неї.

- Розумію, але я знаю, що це так. Моя двоюрідна сестра, яку хотів узяти за дружину і зробити Лейлою маг землі, з клану Войлів, закохалася у Володаря, і сама пішла до нього. Вона знала на що йде, і благала Володаря про його ласку. Більше ми про неї нічого не чули.

- На другому узбережжі, де його замок знаходиться, Лейл та Ічірів залишилося дуже мало. Подейкують, що Володар не зміг стримати свою хтивість і бідні дівчата стали жертвою однієї ночі. Тому місцеві дівчата дуже бояться виділятися і привернути увагу Володаря. А ви, пані Лейла, безсумнівно, його привернете. Ви дуже вродлива і колір вашого волосся, це перше, що кидається в очі. - я навіть не знала, що сказати на таке одкровення.