Юджи - Ірина Муза
- Гаразд, неважливо зараз... нам треба терміново йти в маєток! З тобою все гаразд? - я швидко кліпаю очима і начебто навіть уже прийшла до тями. Що я помітила, так це те, що голова моя немов звільнилася зараз. Вона все ще болить, але ледь відчутно. Чортівня якась. Мені все це не подобається.
- Все добре! - відповіла я і після цього маг схопив мене за руку і став тягнути назад до маєтку. Назустріч нам швидким кроком ішов стурбований Ірвін.
- Кадміс! Якого біса? Я ж просив вас нікуди не виходити! Ти навіть не уявляєш, що сталося! Ходімо скоріше! Сюди може з'явитися Володар! - щойно Ірвін промовив це, як серед ясного неба з'явився вогняний спалах. На площі, де ми були всього хвилину тому, утворилося яскраве червоне полум'я, затягнуте воронкою, з нього хтось вийшов. Я знову завмерла на місці і з із захватом дивилася на того, хто з'явився з цього полум'я. Величезну міць і силу від цього чоловіка можна було відчути за кілометр, і це так. Я поки що не бачила його, але дуже ясно відчувала кожною клітинкою свого тіла. Немов на енергетичному рівні я відчувала цю нескінченну потужну енергетику.
Усі люди навколо низько схилилися для нього в поклоні, навіть Кадмус та Ірвін не піднімають своєї голови, а я нарешті побачила того, кого всі називають Володарем. Широченні плечі, сильні груди, м'язисті руки й ноги. Довге волосся кольору воронячого крила, зібране ззаду у хвіст. Скроні поголені, легка неголеність... брутальний погляд. На обличчя страшенно вродливий і привабливий. Сильні ноги обтягують чорні шкіряні штани, а на голий торс накинутий чорний, шкіряний плащ із високим коміром, що надає його образу ще більше брутальності та загадковості. Владний, сильний і небезпечний. Моє тіло все вкрилося мурашками. Жах. Весь його вигляд кричить про те, що мені потрібно триматися якомога подалі від нього, але в той же час, мене до нього не зрозуміло тягне ... і я не можу відірвати від нього своїх очей. І що найстрашніше... з усього натовпу він саме мене прожигає зараз своїм поглядом. Я навіть дихати боюся, не те щоб поворухнутися. А він, як і я, застиг на місці і немов пригвоздив мене своїм поглядом до одного місця.
