Викрадений перстень - Іван Остріков

полетів прямо на гострі верхів’я дерев. Він, певно, вбився б, коли б гумові кульки не полетіли швидше. Вони розділилися по чотири, і Тото гупнув прямо в кошик до Піка. Гумовий цуцик невимовно зрадів і лизнув хлопчика в ніс.

— Любий мій Пік, ти врятував мене!

Цуцик завертів хвостиком і показав мордочкою нагору. І тільки тепер Тото помітив, що кожна кулька широко посміхалася, і що всі ці посмішки дуже були схожі на усміх старої галоші. Так ось на що перетворилася мудра родичка!

А бусли гнали й гнали воронів, загнали так далеко, щоб ті ніколи вже не повернулися.

Того ж дня, смерком, в домі дядька Мешко влаштували врочисту вечерю. Всі були радісні. За столом сиділи: Владів тато, біля нього Владі, далі Тото, Мімі, цуцик Пік і дядько Мешко. Запросили й кота Христофора. Він, відчуваючи себе винним, що подружився з негідником Мушиком, довго відмовлявся. І тільки, коли його гуртом переконали, що він вже давно спокутував свою провину, кіт сів за стіл. Сів і час від часу гнівно косив оком у куток, де в дротяній пастці, зляканий і сердитий, метався пацюк Мушик. Хай посидить, відбуде кару. А під стелею висіли вісім кульок і радісно посміхалися. На невеликій атласній подушці лежав перстень і переливався блискітками.

— А зараз, діти, я покажу вам щось таке, що значно коштовніше цього персня, — почав дядько Мешко.

— Що ж це? Чи не млинці, бува? — запитав зголоднілий Владі.

— Що ж це? — перепитали й інші, а татко Владів усміхнувся.

— Це ваша дружба. Дружба, що допомогла вам подолати стільки знегод. Бережіть її, бо якщо згубите, то вже не знайдете. А життя без дружби важке й нікчемне.

— А щоб зберегти дружбу, щоб зміцнити її, я пропоную всім перейти жити до нас, — докінчив Владів татко.

Всі радісно пристали до цієї пропозиції. За винятком Христофора. Він мусив і далі працювати помічником сторожа на червоній фабриці, де виробляють такі прекрасні гумові іграшки. Друзі пообіцяли, що часто будуть приходити до нього в гості, і радісні загулялися аж до темна. А як стемніло, веселі й вдоволені, лягли спати. Солодких їм снів!

Іван Остріков

Викраденій перстень

Переклад з болгарської Р. ІВАНЧЕНКА

Малюнки болгарського художника ДОНЮ ДОНЕВА

Художнє оформлення В. ІГНАТОВА

Переклад здійснено за виданням: Иван Остриков, Откраднатият пръстен, Издателство на ЦК НА ДКМС «Народна Младеж» София, 1959.

Для молодшого шкільного віку

Редактор Г.М. Пашко

Художній редактор М.М.Ессаулова

Технічний редактор М.Д. Дахно

Коректори Л.Н. Фесечко, Л.В. Леонова

Остриков Иван

Украденный перстень

(На украинском языке)

Повесть-сказка.

Здано на виробництво 9. XI. 1960 р. Підписано до друку 12. XII. 1960 р. БФ 18294

Формат 60Х847ів. Фіз. друк. арк. 6. Умовн. друк. арк. 5,52. Обл.-вид. арк. 3.39

Тираж 350П0 Зам. № 1436. Ціна 22 коп.

Дитвидав УРСР, Київ, Кірова, 34.

Друко-хромолітографія «Атлас» Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР, Львів, Зелена, 20.

Оглавление Розділ І Розділ ІІ Розділ III Розділ IV Розділ V Розділ VI Розділ VII Розділ VIII Розділ IХ Розділ X Розділ XI Розділ XII Розділ XIII Розділ XIV Розділ XV Розділ XVI Розділ XVII