Мовчання ягнят - Томас Харріс
Розділ 28
Джек Кроуфорд відмовився від кави, яку запропонував доктор Деніелсон, але взяв чашку й розчинив для себе алказельцер біля раковини з неіржавкої сталі, що за медсестринським постом. Усе було зроблено з неіржавкої сталі: автомат для видачі склянок, стіл, смітник, оправа в окулярах доктора Деніелсона. Блиск металу нагадав про хірургічні інструменти, і Кроуфорд відчув, як у паховому кільці щось закололо.
Вони з доктором перебували сам-на-сам у маленькій лікарняній кухні.
– Виключно через рішення суду, інакше ніяк, – повторив доктор Деніелсон. Цього разу фраза прозвучала різко, на відміну від привітної пропозиції випити кави.
Деніелсон був головою Клініки статевої належності при Джонсі Гопкінсі. Він погодився зустрітися з Кроуфордом із першими променями, задовго до ранкових обходів.
– У кожному окремому випадку вам доведеться надати мені судове рішення, і ми будемо протидіяти кожному. Що вам сказали в Коламбусі та Міннесоті – те саме, чи не так?
– Наразі з ними розмовляє міністерство юстиції. Ми дуже поспішаємо, докторе. Якщо дівчина ще не померла, то він усе одно скоро її вб’є – сьогодні вночі або завтра. А потім він обере наступну, – відповів Кроуфорд.
– Сама згадка про Баффало Білла в одному контексті з проблемами, які ми тут лікуємо, це неввічливо, несправедливо та небезпечно, містере Кроуфорд. У мене від цього волосся стає дибки. У нас пішли роки – та й зараз справу не завершено, – щоб довести громадськості, що транссексуали не божевільні, не збочені, не голубі, хай би що означав цей вираз…
– Я з вами погоджуюсь…
– Стривайте. Рівень насильства серед транссексуалів набагато нижчий, ніж серед решти населення. Це пристойні люди з реальною проблемою – відомою, безкомпромісною проблемою. Вони заслуговують на допомогу, і ми можемо її надати. Я не дозволю влаштовувати тут полювання на відьом. Ми ніколи не порушували конфіденційності пацієнтів і ніколи не будемо цього робити. Краще почати з цього, містере Кроуфорд.
В особистому житті Кроуфорд упродовж місяців виховував лікарів і медсестер для своєї дружини, виборюючи кожну маленьку перевагу. Лікарі його вже добряче дістали. Але це було не особисте життя. Тут Балтимор, робочі справи. Будь чемним.
– Отже, я не зовсім чітко висловився, докторе. Перепрошую – ще рано, а я не жайворонок. Усе питання полягає в тому, що людина, яку ми шукаємо, не є вашим пацієнтом. Це хтось, кому ви відмовили, оскільки виявили, що він не є транссексуалом. Ми діємо не наосліп, я можу навести вам певні риси, які відрізнятимуть його від типового транссексуала у ваших особистісних анкетах. Ось невеликий список характеристик, на які можуть звернути увагу ваші працівники в анкетах, за якими ви відмовили.
Доктор Деніелсон переглянув список, потираючи пальцем ніс. Потім віддав папірець.
– Як оригінально, містере Кроуфорд. Власне, напрочуд химерно, а це слово, яке я не дуже часто вживаю. Чи можу я поцікавитись, хто поділився з вами такими… домислами?
Не думаю, що вам буде до вподоби правда, докторе Деніелсон.
– Працівники поведінкової психології, – відповів Кроуфорд, – з допомогою доктора Алана Блума з Чиказького університету.
– Це затвердив Алан Блум?
– І ми покладаємося не тільки на тести. Є ще одна риса, яка виділятиме Баффало Білла серед інших заявників, – імовірно, що він намагався приховати судимість чи підробив якісь документи. Покажіть мені тих, кому ви відмовили, докторе.
Увесь цей час Деніелсон хитав головою:
– Матеріали анкет і співбесід – конфіденційні.
– Докторе Деніелсон, яким чином шахрайство та ошуканство можуть вважатись конфіденційними? Яким чином справжнє ім’я злочинця та його біографія підпадають під лікарську таємницю, якщо він вам збрехав, а до правди ви самі докопалися? Я знаю, що Джонс Гопкінс проводить ретельний відбір. У вас є подібні випадки, я в цьому певен. Залежні від пластичної хірургії подають заявки всюди, де тільки роблять операції. На самому закладі чи законних пацієнтах це ніяк не позначиться. Гадаєте, до ФБР не наймаються психи? Та вони весь час до нас приходять. Минулого тижня в Сент-Луїсі подавав заявку чоловік у перуці Мо[138]. У сумці для гольфу приніс базуку, дві ракети й чако[139] з ведмежої шкіри.
– То ви його взяли?
– Допоможіть мені, докторе Деніелсон. Час нас їдьма їсть. Поки ми тут із вами стоїмо, Баффало Білл уже може перетворювати Кетрін Мартін на щось на кшталт оцього.
Кроуфорд виклав на блискучий стіл фотографії.
– Ніколи такого не робіть, – сказав доктор Деніелсон. – Це по-дитячому, мало не по-свинськи. Я був військовим хірургом, містере Кроуфорд. Сховайте свої фотографії назад у кишеню.
– Звісно, хірург має достатню витримку, щоб дивитися на понівечені тіла, – відповів Кроуфорд, зібгавши паперовий стакан і наступивши на педаль, що підіймає кришку смітника. – Але я не думаю, що лікар має достатню витримку, аби дивитися, як марнується людське життя.
Він кинув стакан, і кришка смітника стверджувально брязнула на місце.
– Ось моя найкраща пропозиція: я не проситиму у вас інформацію про пацієнтів, тільки заявки, які ви відберете власноруч, керуючись оцим списком характеристик. Ви та ваша психіатрична комісія впораєтесь із анкетами з відмовою набагато швидше, ніж я. Якщо ми знайдемо Баффало Білла завдяки вашій інформації, то я це приховаю. Вигадаю інший спосіб, у який ми могли б це зробити, та викладу перебіг операції в офіційному звіті.
– Невже Джонс Гопкінс може потрапити в програму захисту свідків? Чи нам варто змінити ім’я та місце проживання? Скажімо, переїдемо до коледжу Боба Джоунса[140]? Я маю дуже великі сумніви, що ФБР чи будь-яка інша державна установа вміє довго зберігати таємниці.
– Ви будете здивовані.
– Сумніваюсь. Спроби виповзти з-під невмілої бюрократичної брехні завдадуть нам більше шкоди, ніж сама правда. Щиро дякую, але не треба нас подібним чином захищати, будь ласка.
– Дякую вам, докторе Деніелсон, за ваші дотепні коментарі. Вони мені дуже допомогли, і за мить я поясню вам як. Ви любите правду, то як вам таке: він викрадає молодих жінок і знімає з них шкіру. Потім він надягає ті шкіри та гопцює в них по хаті. Ми не хочемо, щоб він робив це надалі. І якщо ви нам чимшвидше не допоможете, я заподію вам ось що: сьогодні вранці міністерство юстиції подасть публічний позов до суду, зазначивши, що ви відмовилися допомагати. Ми звертатимемось до вас двічі на добу, саме вчасно, щоб репортери встигли підготувати денні й нічні випуски новин. У кожному випуску новин від міністерства
