Місце під зорями - Анні Кос
Охоронець позадкував й відійшов, проте Хала не зробив жодного зайвого руху. Делгер злегка посміхнувся: нахабне щеня майже годилося нойону у сини, але поводило себе як рівний з рівним.
— Підійди й поглянь, — кочівник вказав на поле, — що скажеш?
Хала спокійно сперся на край огорожі, вдивляючись у те, що відбувається на рівнині. Його очі примружилися, погляд ковзнув по тілах людей і коней, перекинутих укріпленнях, широких борознах на траві. Делгер не зводив очей із бранця, оцінюючи кожен його жест та рух.
— Це третя атака, — нарешті вимовив хольдінг. — І, мабуть, найуспішніша, якщо Великий хан очолив її особисто.
— Правильно, — кивнув нойон, — у тебе швидкий розум і точне око. Цікаво, чи ти вгадаєш, що буде далі?
— Тим, хто на пагорбі ліворуч від дороги, доведеться важко, їх майже відрізали від решти. Але… — Хала зробив паузу, наче вагався, чи треба продовжувати.
— Кажи, я дозволяю.
— Великий Хан переоцінив свої сили, — Хала вказав рукою правіше, окреслюючи лінію сутички, — його люди занадто висунулися уперед. Зараз праворуч від хана глибокий яр, через нього не пройти підкріпленню. Якщо він не зупиниться в найближчі хвилини й не дочекається інших, то втратить перевагу.
— Я теж так думаю, — кивнув Делгер. — Найімовірніше, лють затьмарила його розум. Він хоче дістатися до конунга, жадає сутички з ним, все інше для нього втратило значення. Що ж, таке його право і його рішення. Якщо доб'ється свого, то не важливо, хто саме загине, а хто залишиться переможцем: ім'я Талгата увійде в історію навічно. Але от твоя доля напряму залежить від цього бою, тож раджу підготуватися до… будь-яких наслідків.
Хала не відповів. Прапор з шулікою раптом схилився, а потім ковзнув донизу й зник у мішанині людських та кінських силуетів. Хала здригнувся й стиснув зуби, але промовчав. Тепер між Лідом і Талгатом залишилися тільки люди Ейдана. Делгер простежив за його поглядом і трохи схилив голову:
— Без втрат у такому бою не обійтися. Нам залишається тільки чекати й сподіватися, що вони не будуть надто болісними.
