Між нами контракт - Кетрін Огневич

— Ти як?

— Я... Я не знаю... Я не...

— Що?

— Я ніколи не...

— Ніколи не почувалася так добре?

— Так...

— Це найменше, що я міг зробити, Лисенятко... Я намагався тримати себе в руках, але ти навіть не уявляєш, як дражнила мене у всіх цих своїх купальниках. Усе, про що я міг думати — як би не накинутися на тебе і не нагнути над столом, або на дивані... або на тому ж шезлонгу. Ти хоч уявляєш, що зі мною робиш?

— Ні... — чесно кажу я, дивлячись на нього крадькома. 

— Ти зводиш мене з розуму, Лисенятко... Я знаю, що зараз ти, напевно, збентежена, але повір... У мене не було жодних прихованих мотивів. Я лише зробив це, тому що хотів. Я дуже хочу тебе, Крістіно, і... Гадаю, що відчуваю до тебе більше, ніж просто бажання. Ти... Ти подобаєшся мені, лисенятко... Ти мені дуже подобаєшся...