Залежна психопатом - kxduarte

Навіть не розумію що ми приїхали, поки Фуеґо сам цього не каже.
В мене просто паморочиться, коли він заводить мене в величезну будівлю, яка і є пентхаусом.
Якби я тут прожила хоча б день, я б кричала про це на весь світ. Позаду нас йдуть ті самі два охоронці.
-Навіщо вони тут?
-Бо вони супроводжують вас.
-Але ж є ви. -кажу так, щоб окрім нас ніхто не почув.
Він видихає, потираючи скроні.
-Ні, я супроводжую вашу сестру. Ви знаєте, що вона демон?
-Я знаю. Співчуваю.
Хочу торкнутись його плеча, але також не хочу дістати кулаком в обличчя.
-Поговоріть із Бласхесом, щоб він передумав тримати мене біля цієї дикунки, прошу вас.
Вибач, але я вірна в цьому свої сестрі. Максимум, що я можу зробити - співчуття.

Охоронці самі заводять мене до квартири. На цьому поверсі є три кімнати з дверима. В одну із них зайшов Фуеґо. Гадаю, що це може бути його дім. 
Мене ж провели в квартиру, яку також можна назвати домом. Бо перше, що я побачила - це сходи на другий поверх. Тут немає ні речей, ані взагалі якихось предметів. 
-Що це за місце?
Навпроти є тільки диван. Білий диван, поруч якого пульт від телевізору. Тут також є величезний телевізор і дві тумбочки по обидва боки дивану.
Це все, що є в цьому величезному приміщенні. А ще люстра. Велечезна люстра, яка може впасти на голову і вбити.
Але вона така красива, що я ніколи подібної не бачила.
Охоронці досі стоять в дверях.
На дверях дуже багато якихось знаків і кнопок.
А ще. Це не єдині двері. За ними є ще одні, які також мають безліч кнопок. Це ніби було зроблено для еліти, хоча яка еліта, якщо тут один диван і телевізор.
-Це квартира для гостей.
Все ж смішно чути від когось, що це квартира, якщо це повноцінний будинок.
-Я гість?
-Ні, перепрошую, але доки пан Бласхес не прийде, доти ми не зможемо провести вас до його квартири. Тільки він має доступ до неї. -відповідає старший з них.
-А хтось з вас не хоче піти перевірити мою сестру?
-Вибачте, ми повинні наглядати за вами.
Пізніше я помщусь за це Бласхесу. Можна все, але приліпити за мною двох охоронців, які ні про що не зможуть зі мною поговорити, вже занадто.
-То коли повернеться мій наречений?
Вони одночасно ніяковіють, ніби я сказала щось дивне.
-Якщо він по саме тих справах. -чоловік замовкає, опустивши очі вниз. -То дуже пізно. Ви можете піднятись на верх до спальні. Там є ліжко, перепочиньте.
Я вас, блять, перепочину.