Опікун - Єва Олесь

Ритм серця відстукує в горлі. Хотілося б заховати емоції за склянкою води, але руки тремтять. Владислав не повинен наочно побачити мої переживання.

- Про те, що я відпустив тебе тільки через мій особистий негласний кодекс честі, - серйознішає чоловік.

Після його слів голова розколюється від паніки, тіло починає неприємно горіти, ніби ми сидимо не в ресторані, а серед самого пекла.

- Якщо ти не потрібна своєму чоловікові, то згодишся в іншому місці. Я не чекатиму, коли він забере твою молодість, і ти станеш непридатною. Візьму з тебе те, що мені винен твій брат, поки є час.

Товар. Я живий товар. Як і казав Рома.

- Ви мені про це говорите, щоб залякати, Владиславе? 
- Не зовсім. Я розмірковую над тим, щоб запропонувати тобі трохи інший вихід із ситуації, а ти, своєю чергою, маєш порівняти всі за і проти у двох варіантах. Я даю тобі вибір, Равська, цінуй це, - він посуває до себе чашку з кавою, надпиває з такою байдужістю, наче ми зараз говоримо про щось неважливе. - Ти або підеш відпрацьовувати мої гроші і проживеш років до сорока, поки не знизиться попит, або станеш однією з моїх дівчат.

Голова норовить втиснутися в плечі, але я слухаю його з кам'яним обличчям.

- Я зазвичай таке не пропоную, але дивлюся на тебе - і віддавати нікому не хочеться настільки досконале дівча.

Обурює те, що він привласнює мене, як річ. Наче я якесь брязкальце, а не людина.

- В тебе гарні цицьки і обличчя, та й загалом тіло. Мало того, з тобою є, про що поговорити, ти не дурна. Якщо Рома трахатися навчив - значить і коханка досвідчена. Мені все підходить. Ти, в будь-якому разі, коштуватимеш шалених грошей, Равська. Залишилося лише вирішити: їх заплатять мені чи я їх витрачу на тебе.

Кожне його слово вколюється голкою в мою самоповагу. Кедрін сидить і прямо мені в обличчя каже, що я маю продатися.

Я вже шкодую про те, що вплуталася в цю справу.

- Ви ще нічого не довели, а вже ставите перед вибором, - схоплююся з-за столу. - Поки не покажете мені те, чого я вимагаю, - не турбуйте мене своїми розмовами.

Кедрін неприємно посміхається:

- В ліжку ти також пручаєшся чи там ти слухняна дівчинка? Ні, краще не відповідай, я сам потім перевірю.

І страх, і шалена злість закривають мої очі і беруть контроль над тілом. В мені ще ніхто не пробуджував таку сильну агресію.

Секунду потому Кедрін сидить вже не в білій сорочці і вже не усміхнений. Моя кава прилетіла йому в обличчя і на одяг. Відвідувачі обертаються та шоковано спостерігають за нами.

- Я все ще заміжня жінка, Владиславе. Тож залиште свої огидні фантазії при собі. 
- Ти не заслуговуєш на вибір, дівко. Я оберу за тебе, бо ти щойно змарнувала єдиний шанс хоч щось вирішити у своєму житті.

Слухаю його спиною, бо мчу на вихід.
Я крупно облажалася, чорт забирай.