Він сам дав мені приклад, як зі мною мають спілкуватися хлопці, а кого краще слати до чортів. І що ж робити, коли Равський сам поводиться як найгірший хлопець, з ким я могла вийти в люди? Я не можу тижнями не повертатися додому через образу або хоча б послати його на три літери. Я нічого не можу, тому що перед ним у мене немає сміливості. І сенсу в цьому немає. У першому випадку Рома мене з-під землі дістане, а в другому - будуть сині губи та хріновий настрій.

Відповідаю Михайлові на пропозицію зустрітися дорогою додому, сподіваючись, що не зіштовхнуся там із недонареченим.
З гарячої голови мене не цікавить ані домовленість, ані мої ранкові плани на затишний час вдома.

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Опікун - Єва Олесь (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Аромат чоловіка - Валерія Дражинська Мій найкращий ворог - Ірен Карк Моя дика пантера. - Тетяна Калинова Я втомився від тебе - Надія Борзакова Зрада. Втекти чи залишитися - Ірина Романовська