Поворот долі - Hevi
Ця ніч багато чого змінила, вона була просто дивовижна. Наші стосунки перейшли на новий рівень і сподіваюся що будуть тільки розвиватися. Я надзвичайно щаслива і так не хочеться, щоб настав ранок, але на вулиці уже починає світати. Олег поруч біля мене сопе, а я любуюся ним і посміхаюся. Не втримуюся і цілую його і він моментально затискає мене в обіймах. Я починаю вириватися, але в нього мертва хватка і вже не вирватися.
- Добрий ранок, кохана.
- Доброго ранку.
- Як добре біля тебе, я вже давно так спокійно не спав.
- Так, що роби висновки.
- Я вже давно зробив, ми сьогодні на роботу не йдемо, а перевозимо твої речі до мене.
- Так, стоп. В сенсі до тебе?
- В прямому, я хочу кожного дня засинати і прокидатися поруч з тобою. Хочу, щоб ми жили разом, щоб взагалі все робили разом.
- А ти мене запитав , чи я цього хочу.
- Оль, не починай, будь ласка. Що знову не так?
- Та ні, все так, але моя думка нікого навіть не цікавить.
- Я думав, що сьогоднішня ніч показала усі наші думки і бажання.
- А я хочу, щоб ти не вирішував все за мене.
- Чому ти все ускладнюєш?
- Я ще й винна?
- Ну вибач, вибач.
Олег обняв мене і поцілував, а я вже почала закипати та коли опинилася в його обіймах одразу заспокоїлась.
- А хтось мені ще навіть не запропонував стати його дівчиною.
Я надула губки.
- Я тобі пропоную навіть жити разом, а ти капризуєш.
- Та я ж не проти, тільки хочу, щоб ми радилися і вирішували все разом, а не ти сам.
- Я ж чоловік, а чоловік повинен брати все в свої руки і бути головним.
- А я типу повинна бути беззахисна жінка?
Ми одразу почали разом сміятися. Навіть складно уявити себе в ролі послушної домогосподарки.
- Може нам пора уже вставати і збиратися на роботу?
- Ти так і не хочеш сьогодні переїжджати до мене?
- На роботу бігом.
Я шльопаю його по дупці.
- Ти сама нарвалася.
Олег одним рухом посадив мене верхи на собі. А що я? А я й не проти. Здається наші збори на роботу треба буде відкласти на потім...
****
Просинаюся Олега поруч немає, я вже подумала, що він поїхав, а мене залишив саму, але тут із кухні почали доноситися якісь звуки. Встаю з ліжка, накидаю на себе халатик і прямую на кухню.
Заходжу на кухню і бачу свого коханого чоловіка біля плити, він там щось усердно готує і навіть не звертає на мене уваги. Вигляд у нього звичайно приголомшливий, стоїть в одному фартуху на голе тіло, красунчик, а головне мій.
Підходжу ззаді нього і обнімаю, цілую в плече, він нагинається трішки назад, а я кусаю його за вушко і тоді цілую.
- Ти зараз дограєшся, що будеш голодна бо я тебе знову віднесу у спальню.
- Скільки можна, я скоро ходити не зможу.
- Мені тебе весь час мало, не можу ніяк насититися тобою.
- Я тебе кохаю.
- І я тебе, дівчинко моя.
Він повертається до мене і ніжно-ніжно цілує, а я просто тану в його обіймах.
Відриваюся від нього:
- Так досить, а то точно зараз вже їсти ніхто не буде.
Відчуваю у себе на животі збудження свого мужчини. Треба триматися від нього подалі. Тому йду і сідаю за стіл.
- Ну, що, ти готова нарешті поснідати.
- Так звичайно, голодна як вовк, ти всі соки вже з мене витягнув.
- Привикай, це тільки початок.
Олег ставить на стіл такі апетитні млинці, навіть не віриться, що цей чоловік зміг таке зробити. Я беру один і відрізаю кусочок та кладу до рота, смакота надзвичайна:
- Тільки заради таких млинців я готова жити з тобою.
- Ага, значить тільки через млинці?
Щось він дуже підозріло на мене дивиться, якось мене це насторожує, точно щось замислив.
- Нічого навіть не думай, я голодна, хочу поїсти і нам треба нарешті йти на роботу.
- Ну от вмієш ти все зіпсувати.
І тут у нього задзвонив телефон, він одразу схопив його, таке враження, що не хотів, щоб я побачила хто телефонує, відключив дзвінок, перевернув телефон екраном донизу. Настрій одразу зникає.
- Хто дзвонив?
- Ніхто, не звертай уваги.
Після цього дзвінка настрій пропав не тільки у мене, а й у Олега, їсти теж перехотілося. Я ж здогадувалася хто це був, хоча й не побачила, але просто відчуваю.
- Дякую за смачний сніданок, я збиратися.
- Все для тебе.
Я привела себе в порядок, оділася і ми попрямували на роботу. Всю дорогу мовчали, якось не виходила з голови вся ця ситуація з дзвінком, це добряче так напрягало, а ще більше напрягало, що Олег нічого мені не хоче пояснити, мені від цього дуже боляче.
Під офісом неприємні сюрпризи не закінчилися, тільки ми під'їхали як я побачила біля входу ту білобрису гадюку. Олег першим вискочив із машини і помчав до неї, а про мене взагалі забув. Мені стало дуже неприємно та боляче.
Олег підбіг до входу, вхопив колишню під руку і кудись потягнув, а я так і стояла, не могла навіть поворухнутися, мовчки спостерігала за ними. Тільки самотня сльоза прокотилася по моїй щоці. Хочу я цього чи ні, але треба йти працювати, тому на ватних ногах піднімаюся на потрібний мені поверх.
День був жахливий, не могла ніяк дочекатися його закінчення. Олега так більше я й не бачила аж до вечора, тому зібралася і поїхала додому. Все моє щастя розбилося в одну мить і я знову почуваю себе зрадженою і нещасною, а ще так недавно була найщасливішою в світі. Я втомилася...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
