Білі зуби - Зеді Сміт
А з присвяченим часом приходить знання, приходить історія. Саме в «О’Коннелі» Самад запропонував Арчі, щоб той знову одружився в 1974-му. Під столиком номер 6, у калюжі власного блювотиння, Арчі відсвяткував народження Айрі. На ребрі пінбольного автомата є пляма, що нагадує, як Самад уперше пролив цивільну кров, потужним правим хуком під око п’яному расисту, 1980-го. Арчі стояв під сходами 1977-го і спостерігав, як його п’ятдесятий день народження пливе у випарах віскі йому назустріч, наче корабель-фантом. Сюди ж вони прийшли удвох у новорічний вечір 1989-го (ні Ікболи, ні Джонси не виявили бажання входити в 90-ті разом з головами своїх родин), і їм було приємно насолоджуватися Мікиними спеціальними новорічними цінами: 2,85 за три яйця, боби, два тости, гриби і щедрий шмат традиційної індички.
Індичка була бонусом. Для Арчі та Самада це було так, наче вони стали свідками, експертами. Вони прийшли сюди, бо вони знали місце. Вони знали його вздовж і впоперек. А якщо ви не можете пояснити своїм дітям, чому скло розбивається від одних ударів і не розбивається від інших, якщо ви не розумієте, як можуть уживатися демократична секулярність і релігійна віра в одній і тій самій державі, або не пам’ятаєте, за яких обставин розділили Німеччину, тоді вам приємно — та ні, вам просто необхідно — знати принаймні, що є одне особливе місце, один особливий період з вашого власного досвіду, бачений на власні очі; бути авторитетом, бути володарем часу, хоч на мить, хоч на єдину мить. Не було кращих істориків, кращих експертів на цілому світі, ніж Арчі й Самад, коли йшлося про Поствоєнну Відбудову і Піднесення «О’Коннелового Більярдного Дому».
1952 Алі (батько Мікі) та його три брати приїхали в Дувр із тридцятьма старими фунтами в кишені та батьковим золотим годинником. Усі вони страждають через колір своєї шкіри.
1953— 1954 Укладаються шлюби; перепробувані найдивніші професії; народжуються Абдул-Мікі, п’ятеро інших Абдулів та їхні кузени.
1968 Після трьох років роботи хлопцями-куди-пошлють в югославській хімчистці Алі та його брати на невелику, але круглу суму засновують таксомоторний бізнес, який називають «Кеб сервіс Алі».
1971 Таксистський бізнес дає великі прибутки. Але Алі розчарований. Він вирішує: те, що він насправді хоче робити в житті, — це подавати страви, дарувати людям задоволення і постійно спілкуватися наживо. Він купує закинутий ірландський більярдний клубик біля закинутої станції Фінчліської залізниці і починає відбудовувати його.
1972 На Фінчліському шляху гроші дають лише ірландські заклади. Тому, незважаючи на своє східне походження і на те, що відкривається кав’ярня, а не більярд, Алі вирішує зберегти стару ірландську назву. Він розмальовує все всередині помаранчевим і зеленим, вішає фотографії кінних перегонів і реєструє свій бізнес як «Ендрю О’Коннел Юсуф». За всієї поваги брати переконують його повісити на стіні фрагменти з Корану, щоб за гібридним бізнесом наглядало «милостиве око».
13 травня 1973 «О’Коннел» відкрито для відвідувачів.
2 листопада 1974 Самад й Арчі натрапляють у «О’Коннел» на своєму шляху додому і заходять поїсти.
1975 Алі вирішує завішати стіни килимом, щоб замаскувати плями від їжі.
Травень 1977 Самад виграє п’ятнадцять поплавків у фруктовому автоматі.
1979 Алі зазнав смертельного серцевого нападу через холестерин, що відклався навколо серця. Невтішна сім’я Алі вирішує, що його смерть сталася через нечестиве вживання свинини. Свинина викреслюється з меню.
1980 Переломний рік. Абдул-Мікі успадковує «О’Коннел». Засновує підвальну залу гральних автоматів, щоб відбивати гроші, втрачені на сосисках. Запускає в роботу два великих столи, що залишилися від більярдної, — стіл «Смерть» і стіл «Життя». Всі, хто грають на гроші, грають на «Смерті». Ті, кому таке не підходить з релігійних міркувань або з фінансових причин, грають на безпечному столі «Життя». Схема стає дуже успішною. Самад і Арчі грають на столі «Смерть».
Грудень 1980 Арчі виграє у пінбол з найвищим будь-коли зафіксованим рахунком — 51 998 очок.
1981 Арчі потрапляє до рук непотрібне зображення Віва Річардса на підлозі крамнички самообслуговування, і він бере його з собою до «О’Коннела». Самад просить дозволу повісити портрет свого прадіда Мангала Панде на стіні. Мікі відмовляє, мотивуючи це тим, що «його очі надто близько посаджені».
1982 Самад припиняє грати на столі «Смерть» через релігійні міркування. Самад продовжує добиватися, щоб портрет висів на стіні.
31 жовтня 1984 Арчі виграє 268 фунтів 72 пенси на столі «Смерть». Купує пречудові шини від «Піреллі» для своєї славнозвісної машини.
Новорічний вечір 1989, 22:30 Самад врешті переконує Мікі повісити портрет. Хоча Мікі й зараз вважає, що портрет своїм виглядом псує людям апетит.
— Я все одно думаю, що він відбиває людям апетит. Та ше й у новорічну ніч. Пробач, братан. Без образ. Бо моя думка — не довбана думка Бога, як він її там собі думає, але все одно — це моя думка.
Мікі причепив дріт з іншого боку рами, нашвидкуруч протер скло своїм фартухом і неохоче повісив портрет на гачок над плитою.
— Просто він ну так уже хріново виглядає. Ці вуса. Він ніби спеціально хріново намальований. І нафіг ця сережка у вусі? Він же не педераст який чи педераст?
— Ні, ні, ні. У ті часи було цілком нормально, коли чоловіки носили прикраси.
Мікі не повірив і подивився на Самада тим поглядом, яким дивився на клієнтів, котрі стверджували, що автомат з’їв їхні п’ятдесят пенсів просто так і вони хочуть відшкодування. Він виліз з-за плити і глянув на портрет з іншого ракурсу:
— А ти шо думаєш,
