Маринчина лялька - Зінаїда Валентинівна Луценко

Кагла – металевий засув, що закриває доступ повітря до печі.

Калітка – металева хвіртка.

Клечати хату – прикрасити клечанням, тобто зеленими гілками клена та іншим зіллям.

Клуня – велика господарська споруда.

Крокви – дерев’яні стовпи, опори, що тримають дах.

Кужіль – спеціальне знаряддя, палиця, на яку намотували клоччя.

Кулі – спопи із житньої соломи, якими покривали (вшивали) хату.

Кухвайка – робочий одяг, утеплена ватою спецівка.

Лежанка – невеликий виступ біля печі, що нагрівався.

Майки – травневі хрущі.

Остюк – стверділий і загострений шматочок рослини, що потрапляє в тіло.

Параски – храмовий празник у селі.

Пацьорок – пасмо волосся, що вибилося із зачіски.

Перевесла – скручені з осоки мотузки, щоб зв’язувати снопи.

Піл – місце під стіною, широка лава, яка слугувала місцем для сидіння і сну.

Припік – полиця, місце, власне, перед отвором у піч, та – простір під піччю.

Пупорізка – літня жінка, що приймала пологи.

Різун – хвороба кишково-шлункового тракту, спазми й нестерпний біль.

Рубель і качалка – дерев’яні прилади для розгладжування тканини.

Сволок – центральний дерев’яний балок, що утримує стелю; до нього колись чіпляли люльку.

Сікатися – дуже нервувати, поривчастими рухами показувати крайню міру невдоволення.

Слоїчок – скляний посуд, банка.

Спідка – спідня частина натільної жіночої сорочки (замастити спідку у комин – давній магічний засіб контрацепції: після цього вважалося, що жінка родити вже не буде).

Шарпак – рідка страва із вареного цільного зерна та кислих огірків.