💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Комедії - Арістофан

Читаємо онлайн Комедії - Арістофан
був наш ум тоді

На шкіряному ринку, а не в Пілосі.

Гермес

670 А ще таке спитала в мене тільки що:

Хто тут для неї ворог найзапекліший,

А хто прихильник, що війну ненавидить?

Трігей

Та Клеонім для неї найприхильніший.

Гермес

Ну, а в військових справах як щастить йому?

Трігей

В бою — не з боязких він, тільки ось біда:

Не рідним сином батькові доводиться.

Підкинутий, тому-то і щита свого

В кущі підкине, хай лиш бій зав'яжеться.

Гермес

А ось іще спитала в мене тільки-но,

680 Кому сьогодні владу ви довірили.

Трігей

Тепер почесне місце — у Гіпербола.

(До богині Миру).

Стривай, чому ти раптом відвернулася?

Гермес

За вас, дурноголових, мабуть, соромно,

Що ви вождя такого десь надибали.

Трігей

Та це лиш тимчасово. Бачиш, склалось так —

Народ осиротілий, мов оголений,

Обрав, кого надибав, тут же, похапцем.

Гермес

Скажіть, а що на тому місто виграє?

Трігей

Розсудливіші станем.

Гермес

Ов! Чого ж би то?

Трігей

690 Та, бачиш, він ліхтарник. Тож, як досі ми

Всі справи наші розглядали помацки,

То нині з ліхтарями все вирішуєм.

Гермес

(перешіптуючися з богинею)

Ого-ого!

Але й питань у неї!

Трігей

Чим цікавиться?

Гермес

Та всім, що тут, при ній ще, відбувалося.

По-перше, що з Софоклом, як ся має він.

Трігей

Гаразд. Лише з ним чудасія скоїлась.

Гермес

Яка?

Трігей

З Софокла раптом Сімонідом став.

Гермес

Та як це?

Трігей

Бач, трухляк цей ради користі

Плисти готовий хоч би й на рогожині.

Гермес

700 А що з Кратіном мудрим?

Трігей

Той давно помер,

При нападі лаконців.

Гермес

Як це трапилось?

Трігей

Та кадуб розтрощили, й він, побачивши,

Яке вино пропало — тут же й сам сконав.

Пригод чимало й інших місто звідало!

(До богині).

Тому тепер ніколи не розлучимось!

Гермес

Ото з тим словом, дорогий, одружуйся

З Достачею й укупі на полях своїх

Живіть і доглядайте виноградників.

Трігей

(до Достачі)

Тож підійди, красуне, поцілуймося!

(До Гермеса).

710 А чи не напитаю я біди собі,

Як обійму Достачу після довгих літ?

Гермес

То полинівки випий про всяк випадок.

Бери також Веселість і веди її

До Ради, там, де бути їй належиться.

Трігей

Блаженна Радо! Славну маєш подругу!

Ну й об'їсися юшки там триденної!

Кишок і м'яса скільки буде з'їдено!

Ну, будь здоровий, о Гермесе!

Гермес

Й ти рушай.

Щасливої дороги! Пам'ятай мене!

Трігей

720 Гей, жуче мій, додому відлітаємо!

Гермес

Його нема тут.

Трігей

Але де ж подівся він?

Гермес

У колісниці Зевса возить блискавки.

Трігей

А чим же він, бідненький, там харчується?

Гермес

Амброзію з'їдає Ганімедову.

Трігей

А як спущусь я?

Гермес

Легко. Тою стежкою

З богинею під руку швидко спустишся.

Трігей

(до Достачі й Веселості)

До мене, любі, швидше! Земляки мої

Всі очі вигляділи, вас чекаючи.

Трігей з Достачею і Веселістю виходять.

Хор залишається.

ПАРАБАСА

Корифей

Вирушай же в дорогу щасливо! А ми — зберемо

те начиння тим часом

730 Та й до нього сторожу приставим, бо тут,

біля сцени, весь час сновигає

Всяка погань, пройдисвіти різні, то так

і гляди: щось потягнуть з-під носа.

Тож пильнуйте і ґав не ловіть. Ну, а ми

до людей, що зібралися нині,

Кілька слів і від себе ще тут додамо

і розкриємо все, що на думці.

Сторожам не завадило б гнати звідсіль

усіх тих комедійних поетів,

Що самі анапестами хвалять себе

привселюдно без міри і стриму.

Але, Зевсова дочко, коли вже не гріх

похвалити того, хто найкращий

Із поетів усіх комедійних поет, хто досяг

щонайбільшої слави,

То наставник наш певний, що й він у людей

заслужив похвали немалої.

Він-бо перший з поетів усіх переміг

жалюгідних отих сміхотворів,

740 Що над лахами, знай, викривлялись усе,

а боролися — тільки з вошами.

І Гераклів зі сцени поет наш прогнав,

жерунів, що постійно голодні.

Він їх висміяв перший з усіх, а рабам,

що брехали тоді й метушились,

А нарешті лягали й самі під батіг,

не доводилось більше при ньому

Появлятись на сцені з ганебним плачем,

завиваючи, тільки для того,

Щоб, таких-от побачивши, приятель-раб

міг отак поглумитись над ними:

«Гей, а хто ж то, небоже, списав так тебе?

Виглядає, немов би колючі

Батоги налетіли на тебе гуртом —

та й ушкварили дружно по спині».

Наш наставник відкинув цей мотлох увесь,

ті брудні, заяложені жарти.

Величаве мистецтво створив ради вас

і воздвиг ще небачену вежу

750 Із промовистих слів і глибоких думок,

і з найтонших і рідкісних жартів —

Не з дрібноти сміявся поет, не з жінок,

не глумився над людом невинним, —

Він боровся із сильними світу сього

непохитно, з напором Геракла.

Через сморід страшний шкіряний він пройшов,

через вир закипілої злоби.

Я один лиш піднявся з драконом на бій.

Це той самий дракон гострозубий,

Що з очей божевільних, огидних очей,

сипав іскри розпусниці Кінни.

А довкруг голови його сотня підлиз

вигиналась, лизала, шептала.

І гримів його голос, як той водоспад,

що затягує жертву; смердів він,

Мов тюлень, був як Ламія завжди брудний,

як верблюд він викручував задом.

Перед ним я не зблід, а двобій розпочав

і змагався щоденно завзято

760 ради вас, ради всіх остров'ян, і за це

вам трапляється нині нагода

Відплатити по-людськи, добром за добро,

за мої перед вами заслуги.

Та й раніше, як доля всміхалась мені,

не вчащав на палестри я гордо,

Не принаджував хлопців, а швидко збирав

свої речі й зникав непомітно.

Я вас рідко засмучував, часто смішив

і сповняв свій обов'язок чесно.

Ось тому вам зі мною тепер по путі —

І мужам, і хлоп'ятам, але, зокрема,

Я звертаюсь до лисих, уклінно прошу,

Щоб сприяли вони перемозі моїй.

А коли переможу, тоді за столом

770 На бенкетах, обідах гукатиме всяк:

«На ось, лисому це подай, лисому те,

І горіхів, і пряників. Щедро гостім

Того мужа, який хоч би лисим чолом

На поета великого схожий».

ОДА

Перша половина хору

Музо, війну позабувши,

Зі мною, другом твоїм,

Нині стань до танцю.

Весілля богів оспівай,

Відгуки про книгу Комедії - Арістофан (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: