Комедії - Арістофан
(Дає йому мішок).
Повинні ж ми учителю віддячити.
Скажи, чи тої мови сина ти навчив,
Яку мені недавно сам пояснював?
Сократ
1150 Навчив.
Стрепсіад
Гаразд! О всецарице хитрощів!
Сократ
Віднині позов хоч який ти виграєш.
Стрепсіад
Якщо й при свідках брав я гроші в позику?
Сократ
Тим краще! Хай тих свідків будуть тисячі!
Стрепсіад
(співає, пританцьовуючи)
У крик тоді я голосно кричатиму!
О-го! Бодай би, лихварі, подохли ви,
І з позиками вашими, й відсотками!
Тепер мені нічого ви не зробите.
Такий-бо у домі моїм
Дивний син росте, — язиком
1160 Виблискує він двогострим.
Мій щит, сім'ї рятунок, ворогів чума,
Він визволитель батька з незліченних бід.
(До Сократа).
Іди-но швидше і сюди поклич його.
Сократ заходить до свого дому.
Дитино, сину!
Виходь із дому,
Послухай батька!
Сократ
(виходить разом з Фідіппідом)
Ось і парубок цей.
Стрепсіад
Любий мій! Любий мій!
Сократ
Забирай додому сина.
(Вертається до свого дому).
Стрепсіад
1170 О-го, дитя! Оце-то так!
По-перше, рад твоє я личко бачити.
Тепер крутійством, вмінням сперечатися
І звичним цим, улюбленим «що кажеш ти?»
Воно розквітло. Скривдивши, образивши,
Ти скривдженого вміло удаватимеш.
Та й вигляд маєш справжнього ти аттика!
Ну, то рятуй же, як раніш губив мене.
Фідіппід
Та що ж тебе страшить?
Стрепсіад
Старий і новий день.
Фідіппід
А що ж це за «старий і новий день»?
Стрепсіад
Це день,
1180 Коли мене потягнуть до пританії.
Фідіппід
Пропаще їхнє діло! Чи можливо ж це,
Щоб з однієї днини дві зробилося!
Стрепсіад
Це неможливо?
Фідіппід
Аж ніяк. Адже старій
Не можна разом бути й молодицею.
Стрепсіад
Та це ж закон.
Фідіппід
Я думаю, закону суть
Не зрозуміли.
Стрепсіад
Як же розуміть його?
Фідіппід
Старий Солон — народолюбець справжній був.
Стрепсіад
Але «старий і новий день» до чого тут?
Фідіппід
Два дні для скарг судових і для позовів
нот Установив він — день старий і новий день,
Щоб починать їх розгляд з новомісяччя.
Стрепсіад
Ну, а старий навіщо ж день?
Фідіппід
На те, чудний,
Щоб винуватець мирно із позивачем
Напередодні міг договоритися,
А ні — то в новомісяччя на суд прийти.
Стрепсіад
Чому ж тоді притани й в новомісяччя
Стягають мито, і в «старий та новий день»?
Фідіппід
Вони це діють, наче жрець-випробувач:
Щоб митні швидше проковтнути грошики,
1200 Вони їх ще напередодні пробують.
Стрепсіад
Гаразд.
(До глядачів).
Чого ж ви, дурні, тут розсілися?
Для мудріїв пожива, купа каменю,
Число порожнє, стадо, битий посуд ви!
На честь собі і синові на радощах
Я заспіваю пісні величальної:
«Ти щасливий, Стрепсіад!
Сам удався мудрий ти
Й сина молодця зростив!»
Це потвердять друзі всі
1210 І сусіди, —
Завидно їм, що словом ти в судах перемагаєш.
Ходім додому, — от тепер тебе я почастую!
Входять у дім Стрепсіада.
ЕПІСОДІЙ ШОСТИЙ
Входить Пасій і веде за собою свідка.
Пасій
Невже я мав би ще й борги прощать йому?
Ніколи!
Краще вже було без сорому
Нагнать його, ніж починати позов цей.
А я тепер, щоб власні гроші вирвати,
Тебе тягну за свідка, й лютим ворогом
Напевне стану землякові доброму.
1220 Та поки жив, не поганьблю вітчизни я.
(Гукає).
Гей, кличу Стрепсіада в суд!
Стрепсіад
(виходить напідпитку)
Ти хто такий?
Пасій
«На день старий і молодий».
Стрепсіад
(до свідка)
За свідка будь:
Два дні назвав він. У якій же справі суд?
Пасій
Дванадцять мін ти в мене взяв, щоб сірого
Коня купити.
Стрепсіад
Чуєте? Коня купить!
Та знають всі, що коней я ненавиджу.
Пасій
Клянусь, ти Зевсом присягавсь віддати борг.
Стрепсіад
Клянуся Зевсом, ще мій Фідіппід тоді
Не знав науки неспростовних доводів.
Пасій
1230 Отже, тепер і боргу ти зрікаєшся?
Стрепсіад
А то яку ж би користь мав з науки я?
Пасій
Й ім'ям богів готовий ти поклястися?
Стрепсіад
Яких богів?
Пасій
Гермеса, Зевса…
Стрепсіад
Свідок Зевс,
Готовий, ще й в додачу три оболи дам!
Пасій
Бодай би ти загинув, безсоромнику!
Стрепсіад
Натерти б сіллю, вийде з тебе добрий міх!
Пасій
Ти ще й глузуєш?
Стрепсіад
Відер так на шість, мабуть.
Пасій
Клянуся Зевсом і всіма богами я,
Це так тобі не пройде!
Стрепсіад
Ну, й дивуєш ти!
1240 Богами й Зевсом клястись — сміх для вченого!
Пасій
За все це згодом ще даси ти відповідь.
А зараз не затримуй і кажи мені:
Чи вернеш гроші?
Стрепсіад
Постривай хвилиночку.
Тобі ґрунтовну зараз дам я відповідь.
(Заходить до свого дому).
Пасій
(до свідка)
Як ти вважаєш — що він зробить? Верне борг?
Стрепсіад
(повернувшись із кінвою)
Де той, що гроші з мене править? Ну, скажи,
Це що таке?
Пасій
Що ж може бути? Конов це.
Стрепсіад
І ти ще гроші хочеш з мене правити?
1250 Та навіть і обола я не дам тому,
Хто цю ось кінву називає коновом.
Пасій
Не віддаси?
Стрепсіад
Та, видно, й не подумаю.
А чи не потрудився б ти забратися
Геть від дверей?
Пасій
Та я піду, а тільки знай:
Не житиму, як в суд не притягну тебе.
(Виходить разом із свідком).
Стрепсіад
(йому навздогін)
То більше, ніж дванадцять мін, утратиш ти!
Але тобі лихого не бажаю я,
Хоч і назвав ти здуру кінву коновом.
ЕПІСОДІЙ СЬОМИЙ
Аміній
(входить)
Ой-ой! Ой-ой!
Стрепсіад
Ого!
1260 Хто там так гірко плаче? Не голосить то
Якийсь божок плаксивий з драм Каркінових?
Аміній
Хто я такий — дізнатись ви бажаєте?
Нещасна я людина!
Стрепсіад
Ну, то йди собі.
Аміній
О божество жорстоке! Доле зла, що мій
Розбила повіз! О Палладо-згубнице!
Стрепсіад
«Що ж злого заподіяв Тлеполем тобі?»
Аміній
Ти не глузуй, мій друже! Краще синові
Скажи, щоб швидше гроші повернув мені,
Бо в мене вже до скрути докотилося.
Стрепсіад
1270 Які ж то гроші?
Аміній
В мене ним позичені.
Стрепсіад
Погані в тебе
