Вальс на прощання - Мілан Кундера
Якось спокусився був вільним вечором і зателефонував одній жінці, якої не бачив уже два місяці. Впізнавши його голос, вона вигукнула: «О Боже, це ти! Я так чекала, що ти зателефонуєш! Мені так потрібно було, щоб ти зателефонував!» — і так наполегливо виголосила вона це, з таким пафосом, що серце його знову стиснулося від звичної тривоги й він усеньким своїм єством відчув: настала мить, якої він так остерігався. А що він завжди намагався якомога рішучіше дивитися правді у вічі, то й зараз пішов у наступ. «Чому ти кажеш мені це таким трагічним тоном?» — запитав він. «Учора померла моя мама», — відказала вона, і йому аж на душі полегшало, хоч і знав, що настане пора, коли таки не пощастить уникнути того лиха.
5
— Та годі вже! Що все це означає? — сказав ударник, і Кліма нарешті оговтався. Він побачив довкола заклопотані обличчя своїх музик, тож розповів їм про те, що сталося. Вони покидали інструменти і заходилися давати йому поради.
Перша порада була радикальна: вісімнадцятирічний гітарист заявив, що ту жінку, яка телефонувала їхньому начальникові й сурмачеві, потрібно гнати в три вирви. «Скажи їй, нехай робить, що хоче. Дитина не твоя, й тобі немає до того ніякого діла. А як наполягатиме, то аналіз крові покаже, хто батько».
Кліма зауважив, що такі аналізи здебільшого нічого не доводять і до уваги беруться тільки обвинувачення, які висуває жінка.
Гітарист відказав, що до того аналізу справа не дійде. Якщо дати жінці такого одкоша, то вона не вдаватиметься до марних заходів і, збагнувши, що чоловік, якого вона обвинувачує, не якийсь там вайло, позбудеться дитини власним коштом.
— А якщо вона все ж таки народить ту дитину, то ми всі, усенький оркестр, посвідчимо в суді, що переспали з нею за тої пори. І нехай шукають батька поміж нами!
Проте Кліма відказав:
— Не сумніваюся, що ви зробите це задля мене. Але поки все воно скінчиться, я з глузду зсунуся від непевності і страху. В цьому ділі я найбоягузливіший з-поміж усіх чоловіків на світі, і найперше, що мені потрібно, це певність.
Усі з ним погодилися. Гітаристова метода була в принципі непогана, та не для всіх. Надто ж не надавалася вона для чоловіка зі слабкими нервами. Та й не годилося так чинити людині уславленій і заможній, заради якої жінки ладні були ризикнути всім. Отож вони погодилися на тому, що дівчині не можна давати одкоша, а треба схиляти умовляннями до того, щоб вона погодилася зробити аборт. Але до яких аргументів удатися? Вони розглянули три засадничі методи.
Перша метода полягала в тому, щоб звернутися до співчутливого дівочого серденька. Кліма розмовлятиме з медсестрою, як зі своєю найліпшою подругою; він щиро звіриться їй у всьому; скаже, що його дружина серйозно хвора і помре, дізнавшись, що її чоловік надбав дитину з іншою жінкою; що Кліма ні в моральному, ні в психологічному плані не зможе витерпіти такої ситуації; і що він благає медсестру зглянутися над ним.
Але ця метода зустріла принципові заперечення. Не можна будувати стратегію на такій сумнівній і непевній основі, як душевна доброта тієї медсестри. Надто вже чуйне і співчутливе серце мало бути в дівчини, щоб те звернення не обернулося проти Кліми. А вона, звісно ж, образиться, що він, батько її дитини, вділяє таку увагу іншій жінці, тож може завзятися проти нього.
Друга метода полягала в тому, щоб звернутися до здорового глузду тієї дівчини. Кліма спробує пояснити їй, що він не має і не може мати певності свого батьківства. Вони не були знайомі, бачив він її тільки раз у житті, та й нічого про неї не знає. Хто там іще з нею спав, йому невідомо. Ні, ні, звісно ж, він не каже, що дівчина хоче пошити його в дурні, але ж вона не може стверджувати, що не зустрічалася з іншими чоловіками! І якщо вона таки завірятиме в цьому, то звідки знати Клімі, що вона каже правду? Та й чи розумно приводити на білий світ дитину, якщо батько її не певен свого батьківства? Невже Кліма повинен кинути свою дружину задля дитини, про яку навіть не знає, чия вона? І чи хоче Ружена мати дитину, якій не дозволено буде ніколи дізнатися, хто її батько?
Але і цю методу визнали сумнівною. Контрабасист (найстарший поміж ними) зауважив, що розраховувати на здоровий глузд тієї дівчини ще нерозсудливіше, ніж уповати на її співчутливість.
Логіка тих аргументів не сягне своєї мети, а дівоче серденько здригнеться від того, що кохана людина не вірить у щирість її слів. Це тільки спонукатиме її ще впертіше, зі сльозливою настирливістю, наполягати на своїх словах і намірах.
Була врешті й третя можливість. Кліма присягається майбутній матері, що він кохав і кохатиме її. Він і словом не обмовиться, що припускає, ніби батьком тієї дитини може бути хтось інший. Навпаки, він огорне дівчину довірою, любов’ю й ніжністю. Всього наобіцяє їй, навіть розлучитися зі своєю дружиною. Змалює їхнє прегарне майбуття. І в ім’я того майбуття попросить її урвати вагітність. Пояснить, що народження цієї дитини передчасне, воно позбавить їх перших, найсолодших років кохання.
Цим міркуванням бракувало того, чого в попередніх пропозиціях було надміру, — логіки. Як це Кліма міг бути по вуха закоханий у медсестру, якщо уникав її два місяці? Та контрабасист казав, що закохані завжди діють алогічно, й дівчині це можна простісінько пояснити. Врешті всі зійшлися на тому, що, либонь, ця третя метода найбільш придатна для цього випадку, адже вона апелює до дівочої закоханості, що в цьому разі виступає єдиною, хоч і відносною, певністю.
6
Вони вийшли з театрика і попрощалися на розі вулиці, та гітарист допровадив Кліму аж до дверей його домівки. Він єдиний не схвалив запропонованого плану. Той план здавався йому