Чорнобильська комедія - Сергій Вікторович Мирний
ПАТАШОН: Та які шість місяців? Хто в нас тут шість місяців служив?
ПАТ: Просто по вибуху не пройшло ще й трьох… Ось побачиш…
ПАТАШОН (не слухаючи, продовжує): У нас всі за дозою додому йдуть… Набрав за 20 рентген — 22–23 зазвичай — і все, відпускають…
ПАТ: І все! Садять тебе на фон, і в таборі тут (киває собі за спину) батрачиш… Днями й ночами!
ПАТАШОН: А офіцери — ті після]7 рентген рапорт на заміну пишуть…
ПАТ:…і місяцями ту заміну ждуть, (з тугою оглядається вслід лейтенанту і його заміні)
КОТКО: А як тут… Ну, радіація? Відчувається якось?
ПЛТАШОН: Та не. За увесь час, поки ти тут, — дозволяється отримати дозу не більше 25 рентген! — тільки половина того, що за добу дозволяється…
ПАТ:…в час атомної війни… Мужики он, що поїхали, з дому пишуть: водить їх від радіації, як п’яних…
ПАТАШОН: А за день взагалі тільки 2 рентгени можна! й не більше… 25 розділити на два — скільки? — 12!
ПАТ (вперто, похмуро): 13.
ПАТАШОН (продовжує): Так що й за два тижні можна дозу свою заробити, як повезе. І — додому…
ПАТ: Так тобі й дадуть дозу заробити! Вже он і один рентген за день перестали писати…
ПАТАШОН (до Котко): Ти не боїсь! Начальство саме труситься — їх же за переопромінення підлеглих знаєш, як жучать! Тому…
ПАТ:…дози за роботу занижують, як можуть…
КОТКО: А робота тут… Яка?
ПАТ (похмуро): На АЕС на даху реактора…
ПАТАШОН (з ентузіазмом): Та всяка — і на самій АЕС, і скрізь по зоні, і в таборі… (оптимістично) Тут знаєш скільки роботи!
ПАТ: На віки вічні…
ПАТАШОН: Батальйони спецобробки, БСО, в основному дезактивацією займаються — на АЕС, і села миють. А батальйон розвідки — той і розвідкою, і на АЕС працює…
КОТКО (обережно): А годують… як?
ПАТАШОН (переконано): Не порівняти зі звичайною армією! Добре годують.
ПАТ: Як на забій…
ПАТАШОН: Та не переживайте, мужики! Все нормально…
ПАТ: От це точно! Все — як завжди… (похмуро пророкує) Ось збільшать ще максимально допустиму дозу до 50 рентген… А максимальну дозу за день — уріжуть… І буде нам тут усім… РІК… Повний. Гаплик.
ПАТАШОН (його Пат допік): Та не каркай ти тут! Ну, може, за день допустиму дозу і зменшать… (до новачків) У військових це «захист від радіації часом» називається…
ПАТ (похмуро): Ага. Захистять нас від радіації часом… Роком. Свинцевою кришкою…
ПАТАШОН: Ну що ти мелеш?!
І він хапає Пата за петельки — зараз битись будуть!
Від траси збігає униз сухорлявий енергійний хлопець-єфрейтор Коля: рухливе видовжене обличчя, жвавий блиск в очах, — і сходу розбороняє Пата й Паташона.
КОЛЯ: Знову про строк завелись? (стоїть між ними, міцно тримаючи обох під руки, і посміхається новачкам) Девіз лісорубів знаєте? «Вріжем дуба раньше строку»! Хто тут у в/ч № 45979?
КОТКО: А чо ви всі без респіраторів?
КОЛЯ: Та хто ж їх у таборі носить?!
ПАТ: У них і спати тут треба…
ПАТАШОН: За 35 кілометрів від АЕС?!
ПАТ (похмуро дивиться вбік): A-а, все рівно, яка різниця…
КОЛЯ: Ну не лякай ти людей! Так хто у в/ч 45979, питаю?
РОТНИЙ-КАПІТАН (він у блискучій випрасуваній формі): Я.
СЕРГІЙ: І я.
КОЛЯ (радісно): О! Нарешті! (капітану) Командиром роти? (той киває) А ви, товариш лейтенант — командиром взводу? (Сергій киває теж) Урр-ра! А то нас без командирів затерли — ні на АЕС, ні в розвідку не пускають, у таборі вже кілька днів тиняємось… Дозу не дають заробити!
КОТКО (обережно): І я теж… А що це за частина?
КОЛЯ (з гордістю): Батальйон розвідки…
КОТКО: Ну попав!
РОТНИЙ:
