Шляхи свободи. Відстрочення - Жан-Поль Сартр

— Івіш! — пробурмотів він. — Івіш!

Не треба було ні відбиватися, ні волати; мене ж ніхто не гвалтує. Вона перевернулася на спину й чітко відказала:

— Ні, не сплю. Та й що?

— Я кохаю тебе, — сказав він.

Бомба! Бомба впаде з висоти п'ять тисяч метрів і заб'є їх як стій! Відчинилися двері, й увійшов сер Горацій Вілсон; він дивився вниз; одколи вони приїхали, очі його були опущені, й він балакав з ними, дивлячись у підлогу. Вряди-годи він усвідомлював це: хутко піднімав голову і дивився їм ув очі порожнім поглядом.

— Вас чекають, панове.

Троє чоловіків пішли за ним. Вони пройшли довгим порожнім коридором. На стільці дрімав коридорний служка; готель здавався мертвим; його тіло було гаряче, він притиснувся грудьми до грудей Івіш, й вона почула вогке ляскання присоски, вона геть спливала їхнім потом.

— Якщо ви кохаєте мене, — сказала вона, — то відсуньтеся, бо мені страшенно гаряче.

— Це тут, — відступаючи набік, мовив сер Горацій Вілсон. Він не відсунувся, одною рукою він здер укривало, а другою міцно тримав її за плече, тепер він лежав на ній і м'яшкорив її плечі й стегна своїми дужими руками, своїми загребущими руками, а його благальний дитячий голос знай повторював:

— Я кохаю тебе, Івіш, кохання моє, я тебе кохаю.

То була невеличка, низька й залляла світлом зала. Панове Чемберлен, Даладьє і Леже стояли за столом із паперами. В попільничках було повно цигаркових недопалків, та ніхто більше не курив. Чемберлен поклав долоні на стіл. У нього був зморений вигляд.

— Панове, — привітно всміхнувшись, мовив він.

Масарик і Мастний мовчки вклонилися. Ештон-Ґвоткін хутко відступив од них, немовби йому вже несила було зносити їхнє товариство, і став позаду Чемберлена поруч із сером Горасом Вілсоном. Тепер перед двома чехами було п'ятеро чоловіків потойбіч столу. За ними були двері й порожні коридори готелю. На мить зависло важке мовчання. Масарик глянув по черзі на кожного з них, потім пошукав погляд Леже. Та Леже складав папери у портфель.

— Сідайте, панове, — сказав Чемберлен.

Французи й чехи посідали, та Чемберлен і далі стояв.

— Що ж… — промовив Чемберлен. В нього були червоні від сну очі. Він невпевнено розглядав свої руки, потім випростався і сказав:

— Франція й Великобританія щойно підписали угоду, яка стосується німецьких претензій щодо Судетів. Завдяки добрій волі всіх ця угода може розглядатись як певний поступ порівняно з Ґодесберзьким меморандумом.

Він закашлявся й замовк. Масарик напружено сидів у фотелі, він чекав. Чемберлен, здавалося, хотів провадити далі, проте затнувся і простягнув листок Мастному.

— Ознайомтеся, коли ваша ласка, з цим документом. Гадаю, краще буде, якщо ви прочитаєте його вголос.

Мастний узяв листок; хтось м'якою ступою пройшов у коридорі. Потім кроки затихли, і десь у місті годинник вибив два рази. Мастний почав читати. В нього була монотонна гугнява вимова; читав він помалу, немовби думав після кожної фрази, і листок тремтів у його руках:

— Чотири держави: Німеччина, Сполучене Королівство, Франція й Італія, взявши до уваги вже в принципі втілену домовленість про передачу Німеччині теренів судетських німців, домовилися про наступні розпорядження й умови, які регламентують згадану передачу й заходи, які вона передбачає. Цією угодою кожна з них зобов'язується виконувати необхідні вимоги, які запевняють її дотримання.

1. Евакуація розпочнеться 1 жовтня.

2. Сполучене Королівство, Франція й Італія дійшли згоди в тому, що евакуація зі спірних теренів закінчиться 10 жовтня без руйнування жодного з існуючих підприємств. Чехословацький уряд відповідатиме за здійснення цієї евакуації і наглядатиме за тим, щоб згаданим підприємствам не чинилося жодної шкоди.

3. Умови цієї евакуації детально визначить міжнародна комісія, котра складатиметься з Німеччини, Сполученого Королівства, Франції, Італії й Чехословаччини.

4. Поступова окупація військами Райху теренів німецького підпорядкування розпочнеться 1 жовтня. Чотири зони, які зазначаються на карті, що додається, будуть окуповані німецькими військами наступним порядком:

Зона 1–1 і 2 жовтня.

Зона 2–2 і 3 жовтня.

Зона 3–3, 4 і 5 жовтня.

Зона 4–6 і 7 жовтня.

Інші території німецького підпорядкування будуть визначені міжнародною комісією і окуповані німецькими військами до 10 жовтня.

Монотонний голос метався в тиші сонного містечка. Він затинався, він безжалісно зупинявся, трохи тремтів, а довкруг нього, скільки око засягне, спали мільйони німців, поки він ретельно викладав умови історичного вбивства. Благальний шепітливий голос, кохання моє, бажання моє, я кохаю твої груди, я кохаю твої стегна, я кохаю твій запах, ти кохаєш мене, метався в нічній пітьмі, й руки над її гарячим тілом убивали.

— Я хотів би поставити запитання, — сказав Масарик. — Що потрібно розуміти під «теренами німецького підпорядкування»?

Він звертався до Чемберлена. Та Чемберлен глянув на нього, не відповідаючи, з трохи приголомшеним виглядом. Видно було, що він не слухав. Позаду Масарика озвався Леже. Масарик обернувся у фотелі й дивися на Леже у профіль.

— Йдеться, — сказав Леже, — про розраховану більшість згідно з прийнятими вами пропозиціями.

Мастний дістав свого носовичка і втер чоло, а потім знову почав читати:

— 5. Згадана інтернаціональна комісія в третьому параграфі визначить терени, де має відбутися плебісцит.

Ці терени будуть окуповані міжнародним контингентом аж до закінчення плебісциту…

Він перестав читати і запитав:

— Цей контингент справді буде міжнародним чи там будуть лише англійські війська?

Чемберлен позіхнув, затуляючись долонею, й по щоці покотилася сльоза. Він опустив долоню.

— Остаточно це питання ще не уточнили. Розглядається також участь бельгійських та італійських військ.

— Ця комісія, — провадив Мастний, — визначить також умови, за яких має здійснюватися плебісцит, взявши за основу плебісцит в Саарській області. Крім того, вона визначить дату для початку плебісциту не пізніше кінця листопада.

Він знову зупинився і з м'якою іронією запитав у Чемберлена:

— Чехословацький член цієї комісії матиме таке саме право голосу, як і решта?

— Звичайно ж, — добротливо відказав Чемберлен.

Липке, наче кров, збурення каляло стегна й живіт Івіш, прослизнуло в її кров, мене ж не гвалтують, вона відкрилася й дозволила прохромити себе, але в той час, як огненні і крижані дриготи піднімалися аж до її грудей, голова її залишалася холодною, голову вона врятувала, й там, у голові, вона кричала йому: я тебе ненавиджу!

— 6. Остаточне визначення кордонів буде зроблене міжнародною комісією. Ця комісія буде також мати компетенцію рекомендувати чотирьом державам, Німеччині, Сполученому Королівству, Франції й Італії, у деяких виняткових випадках зміни в обмеженому обсязі визначення суворо етнологічних зон, які передаються без плебісциту.

— Чи повинні ми, — запитав Масарик, — розглядати цю статтю як застереження, котре запевняє захист наших життєвих інтересів?

Він