Шляхи свободи. Відстрочення - Жан-Поль Сартр

він знову буде на своїй посаді в ліцеї Бюффон. Й нічого не станеться. Геть нічого. Звичне життя чекало на нього, він залишив його в кабінеті, у спальні; він прослизне в нього без труднощів — ніхто не чинитиме труднощів, ніхто не натякатиме на зустріч у Мюнхені, за місяць все забудеться, — й на тяглості його життя залишиться хіба що невеличка невидна близна, невеличкий надрив: спогад про одну ніч, коли він думав, що йде на війну.

«Не хочу, — подумав він, щосили стиснувши ґрати. — Не хочу! Не буде цього!» Він різко обернувся, всміхаючись, глянув на вікна, що сяяли на сонці. Він почувався дужим; в глибині душі зринула якась невеличка тривога, яку він починав упізнавати, тривога, яка додавала йому певности. Будь-хто; будь-де. Він більше нічим не володів, ніким більше не був. Похмура позавчорашня ніч не минеться марно; та страшенна хапанина не буде геть марнотною. Нехай вони ховають свої шаблі до піхов, як їм так хочеться; нехай розпочинають війну, нехай не розпочинають, начхати мені на них; мене вони не ошукали. Акордеон замовк. Матьє знову почав кружкома ходити дворищем. «Я залишуся вільним», — подумав він.

Літак описував широкі кола над Бурже, чорний хвилястий вар наполовину затопив посадковий майданчик. Леже нахилився до Даладьє і гукнув, показуючи на нього:

— Який натовп!

Даладьє і собі глянув; він обізвався вперше після їхнього вильоту з Мюнхена.

— Вони прийшли, щоб натовкти мені пику.

Леже не заперечив. Даладьє стенув плечима.

— Я їх розумію.

— Все залежить від охорони, — зітхнувши, сказав Леже.

Він увійшов до кімнати, в руці він тримав газети; понуривши голову, Івіш сиділа на ліжку.

— Отак-от! Сьогодні вночі підписали.

Вона звела очі, в нього був щасливий вигляд, та він замовк, зненацька збентежившись від погляду, який вона втупила в нього.

— Ви хочете сказати, що війни не буде? — запитала вона.

— Авжеж.

Не буде війни, не буде літаків на Парижем; стелі не заваляться від бомб — треба буде жити.

— Війни не буде, — схлипуючи, сказала вона, — війни не буде, а ви тішитеся!

Мілан підійшов до Анни. Він спотикався, очі його були червоні. Він доторкнувся до її живота і сказав:

— Ось кому не поталанить.

— Що?

— Малюкові. Не поталанить йому, кажу.

Накульгуючи, він дійшов до столу й налляв собі чарку горілки. То була вже п'ята зранку.

— Пам'ятаєш, — сказав він, — ти гепнула на східцях? Я подумав було, що в тебе буде викидень.

— Та й що? — сухо поспиталася вона.

Він обернувся до неї з чаркою в руці; вигляд у нього був такий, ніби він виголошує тост.

— Так було б ліпше, — посміхаючись, сказав він.

Вона глянула на нього: він піднімав чарку до рота, й рука його ледве тремтіла.

— Може, — сказала вона. — Може, так було б і ліпше.

Літак сів. Даладьє насилу вийшов із салону й ступнув на трап; він був блідий. Почувся несамовитий галас, й люди побігли, розірвавши поліційний кордон і поваливши загороди; Мілан перехилив чарку і, регочучи, виголосив: «За Францію! За Англію! За наших славетних союзників!» Потім щосили пожбурив чарку в стіну; вони волали: «Слава Франції! Слава Англії! Нехай живе мир!», в руках вони тримали знамена і букети. Даладьє зупинився на першій сходинці; він приголомшено дивився на них. Потім обернувся до Леже і процідив крізь зуби:

— Йолопи!

Примітки

1

Ну (що скажете)? (нім.) — прим. пер.

2

Німецькою, прошу! (нім.) — прим. пер.

3

Довбешко ти свиняча! (нім.) — прим. пер.

4

Потрібне підкреслити

5

Те саме

6

Нічия земля (англ.) — прим. пер.

7

Боже, Боже, чому ти покинув мене? (З Евангелія) — прим. пер.

8

З вірша Артюра Ремба — прим. пер.

9

Перший рядок з сонета Стефана Малларме «Надгробок Едгара По». Переклав з французької Михайло Москаленко. Цит. за виданням: Стефан Малларме. Вірші та проза — К.: «Юніверс», 2001, стор. 119 — прим. пер.

10

Палац спорту (нім.) — прим. пер.

11

Тухлятина (фр.) — прим. пер.

12

Я шукаю Саллі (англ.) — прим. пер.

13

Філе з телятини (фр.) — прим. пер.

14

Медовий місяць (англ.) — прим. пер.

15

«Коли місяць зазеленіє» (англ.) — прим. пер.

16

Будь ласка, музику, маестро (англ.) — прим. пер.

17

Був у мене товариш (нім.) — прим. пер.

18

Негритянський музичний інструмент — прим. пер.

19

Кит (фр.) — прим. пер.

20

Це людина (лат.) — прим. пер.