Щоденник Ніни - Рін Фольк
Несподівано для себе Ніна зізналася:
– Хочу зробити тобі приємне.
Вона багато міркувала про це. Адже людині, яка насправді тобі подобається, завжди хочеться зробити щось приємне. Вибір у Ніни був невеликий, і тому вона наважилась на річ, яку б не запропонувала жодному чоловікові на світі. До тепер. Адже всі вони були не М.
– Ти вже зробила, — промовив він повільно, виблискуючи очима.
— Ти знаєш про що я. Навчи мене.
Попри все, Ніна ще не могла називати ці речі своїми іменами. Страшенно соромилась.
М. підхопив Ніну на руки й поніс до спальні. Дорогою промовив:
— Давай-но покимаримо декілька годин, а тоді щось вигадаємо.
Варто було Ніні торкнутися головою подушки, як вона знову заснула. «Спілкування» з М. біло приємним, пізнавальним, але надзвичайно виснажливим. Можливо, з часом це зміниться, проте зараз сон накрив її миттєво. Прокинулася Ніна від чарівних, чудових відчуттів. Її тіло знову поколювало голочками вже впізнаваними збудження.
М. запалив бра, і цього разу Ніна бачила все, що відбувалося. Чоловік сидів між широко розведеними жіночими стегнами та водив голівкою по ніжних складках. Затримувався на вузлику все довше, але всередину не вводив. Це було страшенно еротично. І приємно.
— Мені не буде боляче, — видала Ніна, бажаючи, щоб чоловік отримав своє. — А якщо й буде, то я перетерплю.
— Ти — диво дивне.
Ніна зніяковіла.
— Ні. Диво? Ні. Я просто…
Її голос поступово зійшов нанівець, бо дівчина не вміла визначити те, що відчувала.
— Ніно, ти довіряєш мені?
М. вкотре заговорив про довіру. Але ж вони ще так мало знайомі!
— Не знаю. Я думала над цим, але… Не знаю. Проте, якщо я тут, то, мабуть... Гадаю, що так, довіряю.
— Я збираюся користуватися презервативом, бо стосунки наші — тимчасові.
Наче вона не знає! Навіщо він це сказав? Думає, що їй це байдуже? Чи навпаки — гадає, що вона на нього полює? А потім шантажуватиме вагітністю. Мабуть, щодо цих слів їй має бути все одно, або ж вона сама мусила таке запропонувати. Тоді чому її усе це жахливо засмучує? Вона сама себе не розуміла. Заплуталася.
«Ніна, не думай про те, що буде за два тижні — мінус одна доба. Як же мало лишилося!»
— Звичайно, — сказала те, що М. очікував почути.
— І наслідки нам ні до чого.
«Він все ж про дитину».
— Ти правий.
Все правильно. Та все ж… Дитя від М. Вона не замислювалася над цим. Але тепер буде.
— Проте… на початку я хочу входити в тебе без гумки.
— Як вчора?
— Як вчора. Так буде набагато приємніше нам обом. — Ніна кивнула. М. краще знати. Він набагато досвідченіший за неї. — Ти давно обстежувалася на інфекції — гепатит та інші? Ми мусимо це обговорити. Краще було б наперед, але…
— У лікарні, два місяці тому, — перебила його Ніна. — Лежала там із пневмонією. Лікарі запропонували. Не бачила приводу відмовлятись. Я здорова.
— Я теж. Перед черговим тривалим відрядженням за кордон здав усі аналізи. Після цього незахищеного сексу я не мав.
Виходить, інший, захищений, був.
«Ніна, ти йому не дружина, щоб влаштовувати допит».
– Тепер усі формальності дотримані? — поцікавилася бадьоро, проте попередній запал у неї зник.
— Ти образилася, — констатував М. Як він примудряється відчувати її настрій? — Я повинен був спитати. І розповісти про свій стан здоров’я. Це в інтересах нас обох.
— Звісно. Я розумію, — погодилася Ніна. Хоча ця розмова насправді її засмутила.
— А тепер…
Чоловік увійшов у Ніну дуже швидко і на всю глибину. Від несподіванки Ніна зойкнула й затріпотіла. М. почекав, поки дівчина трохи заспокоїться, звикне до нового стану, і потягнув зубами за верхівки грудей. А ще він зарухався.
Ніна дуже швидко звикла до ритмічних рухів і майже одразу відчула, що знову збуджується. Боліло не так сильно, як вона очікувала. А потім неприємні відчуття зникли зовсім.
М. допоміг Ніні дістатися оргазму першою. Дівчина з цікавістю та незрозумілим їй самій сумом спостерігала, як чоловік накочує на себе презерватив. Після ще однієї незвичної для ока Ніни процедури М. зробив лише декілька рухів. Ніна ж вперше отримала нагоду поспостерігати за обличчям чоловіка на вершині пристрасті. Вона зрозуміла, що запам'ятає цю мить назавжди.
