Щоденник Ніни - Рін Фольк

З наближенням вечора хвилювання Ніни помітно посилилося. Вдень вона поспішала переробити всі заплановані буденні справи та не міркувала про те, як і що відбуватиметься далі. Однак її нове і не зовсім ординарне становище все ж підсвідомо Ніну бентежило, і дуже сильно.

Дівчина побалакала з тіткою. Та допитувала Ніну доволі ретельно, і їй довелося вигадати цілу історію, що сягала коренями в дитбудинок. Адже досі старенька про жодну Нінину подружку не чула. Вважала її відлюдкуватою, і була майже права.

Заспокоївши стареньку, точніше частково її переконавши в необхідності свого перебування в іншому місці, Ніна нарешті потрапила до супермаркету. Пішла туди за продуктами. Брала з запасом, щоб родичка завжди мала під рукою звичний набір.

Поміркувавши, Ніна зайшла до крамниці з жіночим одягом і придбала дещо зі спідньої білизни, але за власні кошти. Кредит, кредитом, але Ніна не хотіла в усьому залежати від коханця. Хоча М. доволі відверто зізнався, що вона подобається йому без нічого, у симпатичних, майже невагомих, гіпюрових штучках дівчина почувалася впевненішою.

Та коли Ніна готувала їжу на дві доби, вона вже не могла успішно відмахуватися від спогадів. Подумки вона повернулася до вчорашніх та ранкових подій, розібрала їх на маленькі епізоди, наче кліпи, і переживала кожний дуже емоційно. Їй дуже пощастило, що в результаті вона не спалила котлети.

А ще Ніна пригадувала відчуття героїнь прочитаних романів вже після того, як вони стали жінками, але раптом усвідомила, що нічого подібного не відчуває. Ні злості, ні радості, ні навіть невпевненості — лише величезне задоволення від того, що тепер зможе безперешкодно кохатися з небайдужим для неї чоловіком.

Чого це вона раптом подумала про таке? До чого тут серйозні почуття? Цього якраз між ними й немає. Лише жага бачити та торкатися…

Однак тепер Ніна отримала можливість задовольняти бажання — свої та його. До речі, це не так вже й мало. Не кожна жінка може похвалитися тим, що кохається з людиною, яка їй так сильно подобається.

«Знову ти думаєш про неможливі речі. Ніно, таке серйозне почуття протягом десяти днів знайомства не виникає. Ти навіть його імені не знаєш. А це вже прояв недовіри. Його недовіри. Хоча сам він постійно просить довіряти йому».

Ніна зітхнула і почала шинкувати свіжі овочі на рагу, яке полюбляла її родичка. Залишаючи стареньку саму, Ніні хотілося нагодувати її чимось смачненьким.

Нагодувавши тітку та вислухавши останні новини — вичитані в газетах, побачені в телевізорі та почуті від подружки-сусідки, дівчина пройшлася по квартирі з порохотягом, ретельно витерла пил, зібрала речі, які їй можуть стати в пригоді — адже роботу їй все ж доведеться ходити, і озирнулася навкруги. Здається, все заплановане виконано. Підхопивши сумку та попрощавшись зі старенькою, Ніна помчала на автобусну зупинку. Таксі сьогодні вона дозволити собі не могла, бо витратила чималі гроші на обновки. Але без них вона почувалася б незручно. Ніні ж хотілося бути гарною та жаданою.

Перед входом до готелю вона озирнулася навкруги, і лише тоді взялася за ручку дверей. В номер намагалася пробратися якомога тихіше. Сьогодні на зміні була поки що незнайома їй жінка-портьє.

Ніна одразу ж розклала та розвішала речі в шафі. Її руки трохи тремтіли, але Ніна наказала собі бути сміливою. Це була найнеймовірніша авантюра в її житті, і дівчина збиралася пройти її з гідністю.

«В ролі утриманки? Ніно, ти сама собі суперечиш. Де твій здоровий глузд?»

Ніна наказала йому мовчати.

Стрілки годинника вже наблизилися до двадцятої, а М. все ще не з’явився. Ніна заздалегідь прийняла духмяну ванну, упорядкувала волосся, одягнула на голе тіло короткий атласний халат і замовила вечерю в номер. Термін доставлення останньої довелося вже двічі переносити.

Ніна сиділа на дивані у красивій, як їй здавалося, позі, щоб не зім'яти одяг, перемикала телевізійні канали та все сильніше хвилювалася.

Чи прийде сьогодні М.? Чи має вона достатньо привабливий, спокусливий вигляд? Чи зможе задовольнити чоловіка так, щоб він не втік від неї до призначеного терміну в чотирнадцять днів?

Нарешті Ніна відкрила Щоденник і зробила спробу пофантазувати. Намагалася записати там бодай щось, але від хвилювання на думку нічого не спадало. З голови загадковим чином вилетіли всі сцени близькості, які вона вичитала у численних романах. Нарешті дівчина перестала мучитися й написала коротко — «Я в руках М.».

Ніна не знала, чи правильно вчинила, і знову почала турбуватися. Але ж не закреслювати написане…

«Це — твій Щоденник. Заспокойся нарешті. Не ти спокушала М. Він запропонував тобі зустрічатися. Та що там зустрічатися? Фактично жити разом. Нехай і чотирнадцять днів».

Ніна сіпнулася, коли вкотре зателефонували щодо вечері, і вона відмовилася від їжі. А ще попросила зарахувати її й перепросила, що потурбувала, але не оцінила. Вона не знала, як заведено діяти в таких випадках, і зробила, як вважала за правильне.

Вкрай втомлена через численні справи протягом дня та вечірніми хвилюваннями, Ніна заснула, і їй наснився сон, що до номера увірвався ґвалтівник. Він погрожував їй ножем, зірвав із неї халат і кинув на диван. Впав зверху, ледь не розчавивши, і почав стискати груди, примовляючи: «Краще не буває». Чоловік втягнув до рота збуджену вершинку, і груди враз зрадливо налилися і підійнялися.