Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Бруно Шульц

130

Ганя Гофман (бл. 1885—1942) — удова, старша сестра Бруно Шульца, з якою він мешкав у одному будинку. Доктор Гофман, двоюрідний брат Шульца, повідомляє: «Сестра Ганя постійно хворіла; то були розлади на тлі неврозу. Вже коли я був лікарем, Бруно дуже часто мене до неї викликав. Напади зазвичай траплялися в неї уночі (відчуття [болю в] серці, судоми тощо). Переляканий Бруно вбігав до мене, і ми по кілька годин сиділи при ній. Після прийому ліків напади минали, проте за тиждень або місяць з'являлися знову. Сам Бруно був слабкого здоров'я. Я дуже часто його обстежував і виявив у нього в період реконвалесценції ваду серця» (повідомлення у листі 1965 року).

131

Див. примітку 9 (у електронній версії — прим. 118).

132

Гра слів, яку неможливо перекласти: ужите в кількох реченнях поспіль слово los польською мовою означає і лотерейний квиток, і долю, призначення. — Прим. пер.

133

Див. примітку 2 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 69).

134

Відпустка за станом здоров'я була надана Шульцові на період від 20 серпня до 15 вересня 1934 року (Sprawozdanie Gimnazjum w Drohobyczu, 1935).

135

Вуйтув — прізвище інспектора міністерства.

136

«Ilustrowany Kurier Codzienny» (ІКС), щоденна газета, яка виходила у Кракові в 1910—1939 роках (разом із щотижневим додатком «Kurier Literacko-Naukowy»); в міжвоєнному двадцятилітті сягала накладу 250 тисяч примірників.

137

Лист написаний звичайним олівцем.

138

Дата листа (14 вересня 1934) свідчить, що до кінця відпустки залишався один день. Мабуть, однак, відпустка була продовжена до 1 жовтня, бо допіру в листі від 6 жовтня ми читаємо: «Моя відпустка за станом здоров'я закінчилася, і я вже приступив до роботи у школі» (див. лист № 34).

139

Друга осінь (Druga jesień) — першодрук у часописі «Kamena», 1934, № 3. Шульц включив цей твір до збірки Санаторій під клепсидрою. Рукопис зберігся в паперах Зенона Вашневського. Книжкове видання, засноване на факсиміле рукопису, з'явилося в опрацюванні Єжи Фіцовського накладом Літературного видавництва у Кракові (1973).

140

Див. примітку 28 (у електронній версії — прим. 139).

141

Замість річної відпустки, про яку Шульц клопотав, йому було надано — але допіру в 1936 році — піврічну відпустку від 1 січня до 30 червня. Разом із канікулами це дало письменникові вісім місяців, вільних від роботи в школі, які той використав для літературної праці, пишучи в той час також і Весну.

142

Див. вступну нотатку у примітках до листів Шульца до редакції журналу «Sygnały».

143

Інформація неточна. Кароль Курилюк відвідав Шульца у Дрогобичі на початку літа 1934 року, прохаючи про якийсь твір для «Sygnałów». Цю новелу (Липневі ночі) Шульц надіслав до редакції «Sygnałów» тільки через кілька місяців (28 вересня 1934). Не цілком правдива інформація, мабуть, зумовлена прагненням виправдати той факт, що новелу, колись обіцяну часописові «Kamena», письменник тепер передав журналові «Sygnały». (Див. листи 29 і 50 та примітку 11 до цього блоку листування (у електронній версії — прим. 120)).

144

Учителювання у дрогобицькій гімназії Шульц розпочав 3 вересня 1924 року.

145

Якубові історії, точніше, Йосиф і його брати (Joseph und seine Brüder, 1933—1943) Томаса Манна (див. примітку 6 у листах Шульца до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 108)) були предметом захоплення та численних опублікованих і епістолярних оцінок Шульца. Чи втілив він намір написати есей про цей твір, невідомо. Шульц вважав Манна найвидатнішим письменником сучасності. Всі його твори, видані до Другої світової війни, він багатократно читав у оригіналі. Найдосконалішими творчими досягненнями Манна — окрім Якубових історій — він вважав Будденброки (Buddenbrooks, 1901) та Зачаровану гору (Zauberberg, 1924).

146

Чудовий мистецький образ гайвороння, яке кружляє в осінньому небі, є, мабуть, цитатою або зачином якогось невідомого літературного твору Шульца. Так само, в листі до Юліана Тувіма містяться образи й метафори, які пізніше повторені в художній прозі автора Цинамонових крамниць. (Див. лист № 10).

147

Єжи Яніш — див. примітку 1 в листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103).

148

Шульц має на увазі Александра Лещиця (див. примітку 19 (у електронній версії — прим. 129)).

149

S. Jesienin, Spowiedź chuligana, w przekł. K.A. Jaworskiego, z 10 linorytami Z. Waśniewskiego, Biblioteka «Kameny» 1934, № 3.

150

Раптова смерть брата Ізидора Шульца трапилася 20 січня 1935 року у Львові після його повернення з конференції у Варшаві. Відтоді сестра Бруно та її син і кузина перебували винятково на утриманні письменника.

151

То не було знайомство з Віткевичем, із котрим Шульц познайомився набагато раніше, а його відновлення після певної перерви. Це сталося завдяки Цинамоновим крамницям, які Віткевич визнав за літературне одкровення найвищої міри.

152

То була перша після знайомства шляхом обміну листами зустріч Шульца з Тадеушем Брезою (див. біографію в примітках до листів Шульца до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 67)).

153

Юзеф Вітлін (1896—1976) — польський романіст, поет і перекладач. У 1935 році він отримав нагороду польського ПЕН-клубу за переклад Одіссеї Гомера, а відтак нагороду «Wiadomości Literackich» за роман Сіль землі (Sól ziemi, 1935).

154

Юзеф Чехович (1903—1939) — поет, пов'язаний із польським поетичним авангардом, автор кількох збірок ліричних віршів, перекладів російської, української, чеської, французької та англійської поезії та віршів для дітей.

155

Див. біографію у примітках до листа Шульца до нього (у електронній версії — прим. 227).

156

Це уривок із повісті Весна, опублікованої в часописі «Kamena», 1936, № 10. Той уривок Шульц не включив до остаточного варіанту Весни.

157

«Gazeta Artystów» — літературний тижневик, який виходив від 1934 року у Кракові, орган молодих письменників, котрі апелювали до авангардистської програми, проголошеної в мистецтві Тадеушем Пайпером.

158

«Miesięcznik Literatury i Sztuki» виходив у 1934—1936 роках під редакцією Юзефа Чеховича.

159

Оповідання Додо (Dodo) із сімома малюнками Шульца вперше було надруковане в «Tygodniku Ilustrowanym» 1935, № 2.

160

Мій батько вступає в пожежну команду. Першодрук: «Wiadomości Literackie» 1935, № 5.

161

Войцех Бонк (1907—1961) — польський поет, драматург, автор, зокрема, збірки віршів Небесний тягар (Brzemię niebieskie, 1934), відзначеної в 1935 році премією «Wiadomości Literackich».