Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Бруно Шульц
Листи Шульца — особливо перший — переважно компліменти та зауваги на тему тих віршів, а по суті, також цікаві нотатки на полях після прочитання їх. Може дивувати, що автор Крамниць, неперевершений художник слова, обдаровує стількома панегіричними похвалами твори, рівень яких, м'яко кажучи, навіть не надається для публікації.
Чим, отож, міг керуватися Шульц, не шкодуючи похвал псевдопоетичним гріхам ученого? Відповісти, мабуть, зовсім не складно. Листи Шульца — то послання провінціала, котрий мріє увійти в літературу, адресовані видатному вченому. Ба більше: то листи до особи, котра з висоти своєї суспільної позиції визнала Шульца, похвалила й підтримала; то листи нікому не знаного письменника до потенційного покровителя, а також своєрідна віддяка за сповнену ентузіазму оцінку, яку Стефан Шуман дав Цинамоновим крамницям. Отож — вияв підлабузництва? Епістоли, в яких Шульц не пощадив навіть обожнюваного ним Рільке, твори котрого він відверто ставить поруч із віршами професора?… Так, і в тому немає нічого дивного, враховуючи, яку вагу надавав своєму мистецтву Шульц. Сам він не мав безпосереднього впливу на те, щоб дебютувати. Щоб прокласти шлях, довелося вдатися до жесту принизливої нещирості. Адже інших, більш ефективних методів не було.
Попри це, листи Шульца сповнені істотних сенсів, вони становлять щось на зразок циклу невеличких есеїв на тлі головної теми, яку він собі накинув. Вони цінні власне з огляду на ті маргіналії, навдивовижу цікаві відступи, як, зокрема, опис сну, який залишився в пам'яті письменника з літ дитинства. Тут дається взнаки особлива, еготична схильність Шульца: тенденція шукати самого себе в чужих творах та вміння знаходити в них трамплін для проблем, які ставали елементами творення й поживи його власного мистецтва, мотивів власного творіння.
Перший лист Шульца до Стефана Шумана перебуває в моїй колекції, інші є власністю дочки професора Шумана Ґражини Чижевич.
20
Стефан Шуман прочитав цикл лекцій з нагоди педагогічних курсів.
21
Збірку власних віршів Прочинені двері (Drzwi uchylone) Шуман опублікував під псевдонімом у 1933 році.
22
Райнер Марія Рільке (1875—1926) — австрійський поет і прозаїк. Автор Книги образів (Das Buch der Bilder, 1902), Часослова (Das Stundenbuch, 1905), Пісні про любов і смерть корнета Крістофа Рільке (Die Weise von Liebe und Tod des Cornet Christopher Rilke, 1906), Нових віршів (Neue Gedichte, 1907—1908), роману Нотатки Мальте Лаурідса Бріґґе (Die Aufzeichnungen des Malte Laurids Brigge, 1910), Дуїнянських елегій (Duineser Elegien, 1923) і Сонетів до Орфея (Die Sonette an Orpheus, 1923), а також інших книжок. Шульц вважав його своїм духовним покровителем у мистецтві, читав його твори в німецькому оригіналі й не розлучався з ними, все життя повертаючись до перечитування поезії та прози цього митця, якого він вважав найбільшим, поряд із Томасом Манном, творцем європейської літератури XX століття.
23
Назва одного з обговорюваних у листі віршів Шумана.
24
Цитата з вірша Шумана.
25
Назва вірша Шумана.
26
Цитата з вірша Шумана.
27
Див. примітку 4 (у електронній версії - прим. 23).
28
Назва вірша Шумана.
29
Назва вірша Шумана.
30
Назва вірша Шумана.
31
Птахи (Ptaki) — оповідання Шульца, його літературний дебют, опублікований під іменем Броніслава Шульца у «Wiadomościach Literackich» 1933, № 52. Цей твір увійшов до Цинамонових крамниць (1934).
32
Назва вірша Шумана.
33
Neue Sachlichkeit (дослівно «Нова Предметність») — напрямок у німецькому мистецтві в період від Першої світової війни до 1933 року. Запроваджений у 1923 році термін означував новий реалізм, пов'язаний з модерними тенденціями. Цей напрямок називали також «магічним реалізмом». Його представником в образотворчому мистецтві був, зокрема, високо поцінований Шульцом Ґеорґ Ґрос. Принципи й тенденції Neue Sachlichkeit вплинули також на німецьку літературу, театр, кіно.
34
Назва вірша Шумана.
35
Йдеться про Цинамонові крамниці, про видання яких безуспішно клопотав Шульц.
36
Старший брат Бруно Ізидор Шульц мешкав у Львові, посідав високе становище в польській нафтовій промисловості. Див. також примітку 39 у листах Шульца до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 150).
37
Цинамонові крамниці були видані в суперобкладинці, розробленій Шульцом, вціліли також кілька інших його ескізів-проектів обкладинки.
38
Книжкове видання Цинамонових крамниць не містило ілюстрацій.
39
Йдеться про збірку Стефана Шумана Прочинені двері.
40
Див. примітку 11 в листах до Остапа Ортвіна (у електронній версії — прим. 18).
41
Тут ідеться про Цинамонові крамниці, які саме тоді друкувалися.
42
«Rój» — варшавське видавництво, спеціалізувалося переважно на польській та іноземній белетристиці, науково-популярних виданнях. Обидві книжки Шульца з'явилися в цьому видавництві. Власниками видавництва «Rój» були Мар'ян Кістер і Мельхіор Ванькович.
43
Зоф'я Налковська (1884—1954) — письменниця, драматург і есеїстка. Видатна представниця психологізму в сучасній прозі. В роки Другої світової війни брала участь у підпільному літературному русі. Була покровителькою Шульца, завдяки її підтримці «Rój» опублікував Цинамонові крамниці. Відтоді приятелювала з Шульцом, листувалася з ним. Листи Шульца до Налковської, написані в 1933—1939 роках, згоріли під час Варшавського Повстання (див. також Вступ до «Книги листів»).
44
ВПане, ВПані — скорочення від Вельмишановний Пане, Вельмишановна Пані. (Прим. перекл.)
45
Ґражинка — дочка Стефана Шумана.
46
Йдеться, либонь, про якусь із наукових праць Шумана.
47
Пані Н. — Зоф'я Налковська (див. примітку 24, у електронній версії — прим. 43).
48
Йдеться про збірку Стефана Шумана Прочинені двері.
49
Ришард Ординський (1878—1953) — театральний і кінорежисер, сценарист, працював зокрема в Голівуді та в Метрополітен-опера в Нью-Йорку.
50
Станіслав Ігнацій Віткевич — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 206).
51
Арнольд Шпет — германіст, учитель гімназії у Стрию, пізніше у Львові. Перекладач німецької поезії (в тому числі Стефана Ґеорґе, Ріхарда Демеля, Йогана Вольфґанґа Ґете). Він підтримував контакти
