Сини Великої Ведмедиці - Лізелотта Вельскопф-Генріх

— Мене дивує, що ви більше не потрібні Фредді, — звернувся Шеф де Лю до начальника раурайтерів. — Адже кордони резервації майже не охороняються. А дакоти голодують і можуть повстати.

— О mon dieu, голод знесилює людей, мій червоношкірий брате, а сіу остаточно переможені. Кривавий Томагавк править ними за Допомогою револьвера, і вони тихенько сидять у своїх наметах, хоч, може, їхні серця й шлунки неспокійні. Відпочиваючого Бізона немає тут, хто ж їм допоможе, та й куди вони підуть? Отже, вони мусять коритися Фредді. Він знає це і відправляє своїх друзів, бо вони йому більше не потрібні. Він ingrat et vilain — невдячний і підлий.

Джонні відніс окости і більше не наливав. Його мало цікавили відвідувачі, що не збирались платити. Згодом він кивнув Шефові де Лю і вдруге подався з його документом.

— Тепер Чарлі, певно, вже на місці, — висловив він припущення.

Цього разу Джонні довго не було. Повернувся він не сам. Разом з ним з'явилися озброєні індійці. Поволі, з підкресленою гідністю у ході і поставі голови, пройшов перший з них у двері і сів на лаві за великим столом напроти Тобіаса і Токай-іхто. Голову чоловіка прикрашав убір з орлиних пер, низько насунутий на лоб. Риси обличчя були типовими для дакоти: бронзовий колір шкіри, орлиний ніс, випнуті вилиці. Його особиста прикмета — маленькі очі, якими він весь час кліпав, і широке низьке чоло. Токай-іхто знав цього індійця. Це був Кривавий Томагавк. Чи начальник поліції і собі впізнав Токай-іхто, чи виснажений ув'язненням і хворобою чоловік видався йому незнайомим — лишилося невідомим. Кривавий Томагавк лише коротко привітався з Токай-іхто.

Слідом за начальником поліції з'явилась якась дуже дивна постать. Це був молодий індієць, тонкий, довготелесий; риси його обличчя свідчили про повну відсутність ро-чуму. На ньому був циліндр і блакитна уніформа з золотими китицями й галунами. При боці висіла довга шабля, в руці він тримав гарапник із срібною голівкою, кумедно хизуючись ним. Він покрутився біля столу, думаючи, що «правив на всіх захоплююче враження, і перший розтулив рота, хоча, за індійськими звичаями, це вважалось великим зухвальством з боку такого юнака.

— Токай-іхто! — сказав він. — Як ти тут опинився? Ти теж уже почав пити бренді!

— Замовкни ти, зубоскале! — сердито гримнув Крива-ний Томагавк і вказав нечемному на другий стіл, за яким грали у карти вершники.

Тим часом увійшло ще чотири індійці, а серед них і Шонка. Тобіас, що бачив цю людину лише один-єдиний раз у житті за святковою вечерею в наметі Токай-іхто після полювання на бізонів, теж відразу впізнав його. Тоді він тільки крадькома кидав на Токай-іхто погляди, сповнені зненависті, а тепер дав повну волю своїм почуттям, не приховуючи своєї злоби. Він сів біля Кривавого Томагавка і невідривно, з викликом дивився на Токай-іхто. Але його погляд наштовхнувся на замкнутість дакоти, як на непроникну стіну.

Джонні віддав Тобіасові документ.

— Все в порядку.

Тобіас вдячно кивнув і підсунув йому два долар Джонні, здавалося, був задоволений.

— Отже, в супроводі табірної поліції він може відправитись до Ведмежого братства, — сказав хазяїн. — Про Чарлі написав внизу листа.

— Покажіть мені листа! — наказав Кривавий Томагавк, що зрозумів ці слова. — Я начальник табірної поліції.

Тобіас подав йому документ. Той розгорнув його і п~ просив Джонні прочитати вголос.

— Білий чоловік знову написав те, чого не мав прав писати, — ущипливо зауважив він. — Не білі, а червоношкірі вирішать, в якому наметі житиме Токай-іхто. Мій брат Шонка повідомив мене, що рада Ведмежого братства вже обговорила це і вирішила не приймати Токай-іхто до своїх наметів. Його тіпі зруйновано за наказом ради, і Червоний Лис має сказати, де у майбутньому житиме оцей молодий койот. До Ведмежого братства він не повернеться. Хуг.

Кривавий Томагавк говорив голосно. Не тільки за його столом, а й за столом картярів стало тихо, і всі дивилися на нього і на Токай-іхто.

Молодий вождь навіть не ворухнувся, не сказав ні слова. В ньому закипіло обурення, і він ледве стримував себе. Підлі зрадники — табірна поліція — мучили свій народ ще більше, ніж білі! Та невже можна повірити, що рада Ведмежого братства винесла рішення проти Токай-іхто? Тобіас згадав ту ніч, в яку колишній контрабандист зброєю Червоний Лис хотів підбурити раду проти Токай-іхто. Тоді він, певно, розраховував на підтримку Шонки і чаклуна Гавандшіти. Як же тепер могли прийняти таке несправедливе рішення?

— Підкоришся тепер? — глузливо спитав Шонка молодого вождя.

Токай-іхто мовчав. Всі чекали на небезпечну сутичку між давніми ворогами.

— Ні до чого ви так не добалакаєтесь, — промовив раптом Джонні в напруженій тиші. — Розмова на суху взагалі мало що варта. Спочатку перекинемо по одній, а тоді вже обговоримо цю морочливу справу. — Огрядний хазяїн моргнув, і Тобіас всунув йому в руку дві монети. Враз з'явилися перед поліцаями табору наповнені келихи. Шонка відвів очі від Токай-іхто і повернув голову до бренді. Кривавий Томагавк теж узявся за келих.

— О, що я бачу! — глузливо гукнув з-за другого стола канадець з довгим волоссям. — Містер агент заборонив племені сіу пити бренді. Але monsieur[15] старший поліцейський збирається випити чарку!

Шонка лише кинув на білого злобний погляд, але Кривавий Томагавк визнав за необхідне відповісти насмішникові офіціально.

— Кривавий Томагавк сам знає, що слід робити, а чого ні, — відказав він піднесеним, але разом з тим роздратованим тоном. — І не звільненим раурайтерам це вирішувати.

Тим часом Джонні, гукнувши своє «будьмо здорові!», опорожнив келих і, гучно вдаривши ним об стіл, поставив на місце. Начальник поліції, гадаючи таким самим способом підновити в колі присутніх свій престиж, теж підніс келих, цокнувся і вихилив горілку. Легкість, з якою він це зробив, свідчила про те, що Кривавий Томагавк сьогодні пив не вперше.

Франт в уніформі схвально глянув