Засвіт встали козаченьки - Шнайдер
— Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!
— Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде, мій буде.
Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде!
— Ой, дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене?
Ой, дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене?
— Не піду я за тебе:
Нема хати у тебе, у тебе.
Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе.
— Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую, збудую.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.
— Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.
Постав хату з лободи,
А в чужую не веди.
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая.
Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить.
Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить.
Зелененький барвiночкуЗелененький барвіночку,
Стелися низенько,
А ти, милий, чорно...
А ти, милий, чорнобривий,
Присунься близенько.
Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Зелененький барвіночку,
Стелися ще нижче,
А ти, милий, чорно...
А ти, милий, чорнобривий,
Присунься ще ближче.
Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ой ти, мамо, моя мамо,
Мамо моя мила,
Не дай мене за ста...
Не дай мене за старого,
Бо я чорнобрива.
Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ой дай мене за такого,
Що не має вуса,
Він на мене замор...
Він на мене заморгає,
А я засміюся.
Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Була собі Маруся, полюбила ПетрусяБула собі Маруся, полюбила Петруся.
Ой лихо не Петрусь —
Біле личко, чорний вус!
Вітер віє горою, іде Петрусь зі мною.
Ой лихо не Петрусь —
Біле личко, чорний вус!
Я з Петрусем стояла, прийти к собі прохала.
Ой лихо не Петрусь —
Біле личко, чорний вус!
Наварю я галушок та напечу пампушок.
Ой лихо не Петрусь —
Біле личко, чорний вус!
Нема Петра, тільки Гриць, шкода моїх паляниць.
Ой лихо не Петрусь —
Біле личко, чорний вус!
Нема Петра, тільки Гриць, шкода моїх паляниць.
Ой лихо не Петрусь —
Біле
