Свіжі відгуки

23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер

19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер

15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна

21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт

9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Кайфологія - Павло Петрович Коробчук
Читаємо онлайн Кайфологія - Павло Петрович Коробчук
мудрагелі кричали – під лежачого хлопця жінка не потече. ти забував – і брав жінок усі п’ятнадцять хвилин своєї слави. тепер пишеш рядки на пісковому березі моря сухим патичком, начепивши на светр куплені у бариги медалі з мідного сплаву. ми починалися з травою, продовжувалися зі спиртними напоями, але як нам закінчитись? де наш Бобруйськ чи Париж? ми стріляли у натовп, але, вочевидячки, холостими набоями. натовп розбігся. ти тишу таку – не поруш. ситуації. фентестік піпл
в туалет львівської «Пузатої хати» заходить п’ятеро. у чоловічу кабінку, з однією метою, зі спільною валгалою в голові. з’являється фен, той, яким сушать не волосся, а голову. даремно їх п’ятьох матері народили з ніздрями. тут може бути місце для реклами вашого наркотика. і вже вийшовши з «Пузатої хати», одна із п’ятьох показує іншому краплі на щоці. інший заспокійливо каже: «не бійся. це не дощ і не сльози. це – кондиціонер». функція поезії – забивати, і забивати, по можливості, цвяхи. а потім забивати на те, на що вже забив – з аеробіки перейти на колекціонування кактусів, з кактусів – на холотропне бухання, з холотропного бухання – в Livejounal – усіх зафрейдити, а потім розфрейдити. зрештою, забити на це й піти з іншими чотирма в спільну дючку з феном, як до загальної сільської криниці по воду або за водою, як до величезної валгали в голові. у валгалище. там, де ти залишаєш щось своє – сльози, кактуси, цвяхи, – ніхто не залишить чогось іншого. асенізатор лягає спати з Містером Мускулом в руках. офіціант – з Євангелієм від Меню. але те, з чим ти лягаєш спати, ще не визначає того, з ким ти прокинешся. офіціант може прокинутися «Пузатою хатою». асенізатор – чоловічою туалетною кабінкою. «а ти прокинешся якщо не сльозою, то кондиціонером – освіжатимеш повітря, доводитимеш усіх до кондиції», – каже один із п’ятьох іншій з п’ятьох. і я теж виходжу з «Пузатої хати» і стежу, як ми минаємо восьмибітну приставку життя і людства, пенсіонерів з підсвідомістю третього світу, блондинок, які здійснюють самогубства у свої пізні двадцять два, підлітків із кризою середньої статі.
в туалет львівської «Пузатої хати» заходить п’ятеро. у чоловічу кабінку, з однією метою, зі спільною валгалою в голові. з’являється фен, той, яким сушать не волосся, а голову. даремно їх п’ятьох матері народили з ніздрями. тут може бути місце для реклами вашого наркотика. і вже вийшовши з «Пузатої хати», одна із п’ятьох показує іншому краплі на щоці. інший заспокійливо каже: «не бійся. це не дощ і не сльози. це – кондиціонер». функція поезії – забивати, і забивати, по можливості, цвяхи. а потім забивати на те, на що вже забив – з аеробіки перейти на колекціонування кактусів, з кактусів – на холотропне бухання, з холотропного бухання – в Livejounal – усіх зафрейдити, а потім розфрейдити. зрештою, забити на це й піти з іншими чотирма в спільну дючку з феном, як до загальної сільської криниці по воду або за водою, як до величезної валгали в голові. у валгалище. там, де ти залишаєш щось своє – сльози, кактуси, цвяхи, – ніхто не залишить чогось іншого. асенізатор лягає спати з Містером Мускулом в руках. офіціант – з Євангелієм від Меню. але те, з чим ти лягаєш спати, ще не визначає того, з ким ти прокинешся. офіціант може прокинутися «Пузатою хатою». асенізатор – чоловічою туалетною кабінкою. «а ти прокинешся якщо не сльозою, то кондиціонером – освіжатимеш повітря, доводитимеш усіх до кондиції», – каже один із п’ятьох іншій з п’ятьох. і я теж виходжу з «Пузатої хати» і стежу, як ми минаємо восьмибітну приставку життя і людства, пенсіонерів з підсвідомістю третього світу, блондинок, які здійснюють самогубства у свої пізні двадцять два, підлітків із кризою середньої статі.
Відгуки про книгу Кайфологія - Павло Петрович Коробчук (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: