Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Кайфологія - Павло Петрович Коробчук
Читаємо онлайн Кайфологія - Павло Петрович Коробчук
мудрагелі кричали – під лежачого хлопця жінка не потече. ти забував – і брав жінок усі п’ятнадцять хвилин своєї слави. тепер пишеш рядки на пісковому березі моря сухим патичком, начепивши на светр куплені у бариги медалі з мідного сплаву. ми починалися з травою, продовжувалися зі спиртними напоями, але як нам закінчитись? де наш Бобруйськ чи Париж? ми стріляли у натовп, але, вочевидячки, холостими набоями. натовп розбігся. ти тишу таку – не поруш. ситуації. фентестік піпл
в туалет львівської «Пузатої хати» заходить п’ятеро. у чоловічу кабінку, з однією метою, зі спільною валгалою в голові. з’являється фен, той, яким сушать не волосся, а голову. даремно їх п’ятьох матері народили з ніздрями. тут може бути місце для реклами вашого наркотика. і вже вийшовши з «Пузатої хати», одна із п’ятьох показує іншому краплі на щоці. інший заспокійливо каже: «не бійся. це не дощ і не сльози. це – кондиціонер». функція поезії – забивати, і забивати, по можливості, цвяхи. а потім забивати на те, на що вже забив – з аеробіки перейти на колекціонування кактусів, з кактусів – на холотропне бухання, з холотропного бухання – в Livejounal – усіх зафрейдити, а потім розфрейдити. зрештою, забити на це й піти з іншими чотирма в спільну дючку з феном, як до загальної сільської криниці по воду або за водою, як до величезної валгали в голові. у валгалище. там, де ти залишаєш щось своє – сльози, кактуси, цвяхи, – ніхто не залишить чогось іншого. асенізатор лягає спати з Містером Мускулом в руках. офіціант – з Євангелієм від Меню. але те, з чим ти лягаєш спати, ще не визначає того, з ким ти прокинешся. офіціант може прокинутися «Пузатою хатою». асенізатор – чоловічою туалетною кабінкою. «а ти прокинешся якщо не сльозою, то кондиціонером – освіжатимеш повітря, доводитимеш усіх до кондиції», – каже один із п’ятьох іншій з п’ятьох. і я теж виходжу з «Пузатої хати» і стежу, як ми минаємо восьмибітну приставку життя і людства, пенсіонерів з підсвідомістю третього світу, блондинок, які здійснюють самогубства у свої пізні двадцять два, підлітків із кризою середньої статі.
в туалет львівської «Пузатої хати» заходить п’ятеро. у чоловічу кабінку, з однією метою, зі спільною валгалою в голові. з’являється фен, той, яким сушать не волосся, а голову. даремно їх п’ятьох матері народили з ніздрями. тут може бути місце для реклами вашого наркотика. і вже вийшовши з «Пузатої хати», одна із п’ятьох показує іншому краплі на щоці. інший заспокійливо каже: «не бійся. це не дощ і не сльози. це – кондиціонер». функція поезії – забивати, і забивати, по можливості, цвяхи. а потім забивати на те, на що вже забив – з аеробіки перейти на колекціонування кактусів, з кактусів – на холотропне бухання, з холотропного бухання – в Livejounal – усіх зафрейдити, а потім розфрейдити. зрештою, забити на це й піти з іншими чотирма в спільну дючку з феном, як до загальної сільської криниці по воду або за водою, як до величезної валгали в голові. у валгалище. там, де ти залишаєш щось своє – сльози, кактуси, цвяхи, – ніхто не залишить чогось іншого. асенізатор лягає спати з Містером Мускулом в руках. офіціант – з Євангелієм від Меню. але те, з чим ти лягаєш спати, ще не визначає того, з ким ти прокинешся. офіціант може прокинутися «Пузатою хатою». асенізатор – чоловічою туалетною кабінкою. «а ти прокинешся якщо не сльозою, то кондиціонером – освіжатимеш повітря, доводитимеш усіх до кондиції», – каже один із п’ятьох іншій з п’ятьох. і я теж виходжу з «Пузатої хати» і стежу, як ми минаємо восьмибітну приставку життя і людства, пенсіонерів з підсвідомістю третього світу, блондинок, які здійснюють самогубства у свої пізні двадцять два, підлітків із кризою середньої статі.
Відгуки про книгу Кайфологія - Павло Петрович Коробчук (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: