Кайфологія - Павло Петрович Коробчук

і збирає там собі весь хавчик все добро не знаю може поминальні вінки здає назад у похоронні бюро? вчора того непомітного бомжа помітили родичі не його родичі а родичі якогось померлого коли той саме збирав з надгробка не померлий а бомж те що залишили родичі які якраз відходили в сенсі покидали цвинтар і почали його бити не трупа а бомжа може це мене вони помітили або тебе? якщо ти бомж труп поет то твоя присутність не обов’язкова стоп на Одесу 
стопиш нічне авто на трасі і їдеш у сторону моря. свобода вибору це узгоджені дії того, хто стопить, із тим, кого стоплять. і про причини не говорять, оскільки у таких випадках збігається пропозиція й попит. водій слухає радіо, по якому передають морські хвилі, і ти відчуваєш, що вам по дорозі аж до самого берега. усі життєві бажання – подібні, хоча й примхливі, ворушаться в наших тілах, ніби крона дерева. ви мовчки прорізаєте нічне темне черево, розглядаючи одеську трасу як абсолютне полотно спокою. взаєморозуміння – це коли люди зростаються черепом, це коли тільки вони замерзають під однією спекою. кожен може зникати, але не кожен здогадується про це вміння. це ніби поїхати в Африку в котрусь із зим. життя їде поруч з тобою, освітлюється ліхтарним промінням і не нагадує про гроші за використаний бензин. і на світанку, вийшовши з авто на вітряні морські схили, ви ступите у воду так, як ступають з даху. вірити в щось – значить із усієї сили відчувати гостру відсутність страху. ранок кукурудза Бангладеш