Том 10 - Леся Українка

«Заздрі боги» — популярна брошура М. Драгомаиова «Оповідання про заздрих богів» (Коломия, 1894).

«Про рай і поступ»—стаття М. Драгомаиова («Народ», 1894, №№ 6—12; окреме видання: Коломия, 1894).

»..Я п и с а л а... від імені товариств а...— див. лист 118.

Ферула (з латинської) — різка; переносно — суворе поводження.

«Все купл ю»,— сказало злаго»...— слова з поезії О. G. Пушкіна «Золото і булат».

Ви недовольні, що я послала до «Ж иття і слова» такий нецікавий матеріал...— Йдеться про записи народних купальських пісень («Купала на Волині».—«Житє і слово», 1894, кн. 2 і 3). М. Драгоманоз вважав, що ці пісні не варто друкувати, І. Фрапко був протилежної думки.

«Як ліра грає п о г а н е н ь к о — ї ї покинути шви-д е н ь к о...» — слова з байки Олени Іїчілки «Дві уваги й дві слави».

Сердешний — псевдонім І. М. Степіеика.

121. ДО в. І. ДРАГОМАНОВОЇ. Перед 29 квітня 1894 р. Колодяжне

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 12.

Подається за автографом (ф. 2, № 51).

Датується за змістом: 1894 р. Великдень був 17—19 квітня (29 квітня — 1 травня).

122. ДО М. П. СТАРИЦЬКОГО. 4 травня 1894 р. Ііолодяжив

Вперше надруковано п жури. «Україна», 1926, кп. 2-3, с. 181.

Подається за автографом (Центральна наукова бібліотека АН УРСР, відділ рукописів, X, 13).

...В сей в е с о л и й дон ь...— Леся Українка вітає М. И. Ста-рицького з ювілеєм (тридцятиріччям його літературної діяльності),

123. ДО М. П. ДРАГОМАНОВА. S травня 1894 р. Колодяжне

Вперше надруковано у пид.: Твори п 5-ти т., т. 5, с. 142—143.

Подається за рукописного копією (ф. 2, № 1221).

«Забележки» («Забележки іѵьрху слашшскито ролигнозии и етически легенди. І. Божисто правосудно», Софин, 1892, кп. 1) наукова праця «Уваги до слов’янських релігійних і моральних легенд. І. Боже правосуддя», надіслана Лесі Українці. М. Драгома-новам із Болгарії.

Ренан Ернест (1823—1892) — французький буржуазний історик, філософ-еклектик, автор праць «Історія походження християнства» та «Життя Ісуса Христа», написаних з ідеалістичних позицій. М. Драгоманов рекомендував Лосі Українці книжку «Життя Ісуса Христа» як зразок антирелігійної літератури. Однак книжка Ропака Лесю Українку не задовольнила. Після уважного прочитання праці Ренана вона писала Л. М. Драгомаиовій 1 серпня (20 липня) 1894 p.: «Скажіть дядькові... що Ренан, при всій його історії, критиці і up.

і пр., все-таки пін, і се йому шкодить».

Тіртей — старогрецький поет другої половини VII ст. до н. ѳ. В своїх елегіях осуджував користолюбство, чвари, закликав до єдності і нрославляв спартанську старовину,

Арістофан (близько 445—385 до н. е.) — старогрецький комедіограф, автор понад 40 комедій, в яких критикував афінськах державних діячів, показував розклад суспільної моралі.

Ліо б е нь к и й — Олександр Гиатович Лотоцький (1870— 1939) —український письменник, публіцист і громадський діяч буржуазно-націоналістичного напряму.

124t ДО А. G. МАКАРОВОЇ. 14 травня 1804, р. КолоОяжпе

Вперше надруковано у газеті «Більшовик Полтавщини», 1941, 25 леотого.

Подається за автографом (ф. 2, № 457),

125. ДО 6. І» ДРАГОМАНОВОЇ. 7 червня 1894 р. Колодяжне

Вперше надруковано у вид,: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 145.

Подається за автографом (ф. 2, № 52).

...З автра буду за границе ю.— Леся Українка повідомляє про від’їзд в Софію до дядька — М. її. Драгоманова.

126. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 14 червня 189-1 р. Софія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 145).

2 2

Авторська дата «18yj 93» явно хибна, треба читати: «18yj94»,

У 1893 р. Леся Українка в Софії не була. Лист написано відразу по приїзді з Росії в Болгарію.

Щодо тих quasi революцій болгарськи х...— тобто мнимих революцій. Приїзд Лесі Українки 1894 р. до Болгарії збігся з бурхливими подіями політичного життя країни — відставкою уряду Стефана Стамболова і приходом до влади так званої .«Народної партії» на чолі з К. Стойловим. Насправді тоді на зміну однієї буржуазної диктатури прийшла друга. Таким чином, Леся Українка мимоволі була свідком розгнузданого терору, політичної реакції, насильства, політичних вбивств, фальсифікації результатів виборів тощо. Державний переворот і зміна уряду затримали приїзд Лесі Українки до Болгарії. Події 1894 р. буржуазна преса висвітлювала часом як революційні заворушення, це заперечує Леся Укра-, і'нка.

127. ДО М. І. ПАВЛИКА. 9 липня 1894 р. Софія

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 145—147.

Подається за автографом (ф. 101, № 318). _

Спасибі Вам за «Брюс а»...— М. Павлик надіслав Лесі Українці її поему «Роберт Брюс, король шотландський. Шотландська легенда», видану 1894 р. в Коломії.

Моє діло триматись точно того, що казав мені Arbeitgebeг...— Проїздом у Болгарію Леея Українка була у Львові і передала М. І. Павликові зібрані серед громадськості М. Ковалевсышм (Arbeitgeber’oM) гроші на видання журналу «Народ». В листі мова йде про ці кошти.

Щодо дарунків...— тобто подарунків до ювілею М, Драгоманова (30-річчя літературно-наукової діяльності).

...О дну статтю напів’юмористичн У».— Мова йде про намір написати сатиру (під заголовком «Раденький») на поетів, які виступали під здрібніло-пестливими псевдонімами: «Сердешний», «Раденький» і под.

...П ереклад статті про Біб лі ю.~ Леся Українка переклала статтю Моріса Верна «Біблія, або Старий завіт», у якій Зроблено спробу критичного аналізу Біблії. Цей переклад друкувався у журналі «Народ», 1894, № 11-12, 13-14, 10, 17, 18, та вийшов окремим виданням: Берн М. Біблія, або Книги Старого завіту. «Літературно-наукова бібліотека», ч. 60—61. Львів, Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1908.

128. ДО ОКСАНИ, ІСИДОРИ ТА МИКОЛИ КОСАЧІВ.

13 липня 1894 р. Софія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 437).

■ Автограф не датовано. Датується за каталогом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.

129. ДО М. П. ДРАГОМАНОВА. 31 липня 1894 р. Владая

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 147—148. Подається за рукописною копією (ф. 2, 3° 1222). Автограф не відомий.

Владая — село під Софією в Болгарії, розташоване біля підніжжя гори Вітоті. Тепер злилося з столицею. На той час єдине курортне місце, де проводила літо софійська інтелігенція. Як стало 'відомо останнім часом (див.: «Літературна Україна», 1962, 22 червня), будинок, у якому жила Леся Українка у Владаї, зберігся до наших днів. Bin розташований перед Владайським потоком і вважався колись найбільшим і найкращим у цілій