Том 10 - Леся Українка
157. ДО М. І. ПАВЛИКА. 1 березня 1805 р. Софія
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-тп т., т. 5, с. 167.
Подається за автографом (ф. 101, № 327).
Посилаю Вам спис т в о р і п...— Йдеться про бібліографію праць М. Драгоманова, що її складав М. Павлик. Бібліографія надрукована у вид.: Михайло Потроїшч Драгомаиов, його юбілей, смерть, автобіографія і сппс творів. Гладив і видап М. Павлик. Львів, 1896.
...П р о й ого російські остатні праці під псевдонімом...—Усі праці М. Драгоманова, публіковані иіслд його еміграції 1876 p., в Росії друкувалися під псевдонімами і криптонімами. Розкриття цих псевдонімів і криптонімів ставило б під удар редакторів та видавців.
Спасибі за лист Н [и к о л а го] II...— М ова йде про «Открытое письмо Николаю II», написане у відповідь па урядову промову Миколи II 17 січня 1895 р. (див. примітку до попереднього листа). У листі висловлювався протест проти доопотипму, говорилось, що у багатьох людей погрозлива промова цари «нагострить рішучість боротися з ненависним ладом всякими насобамн». Цей лист спочатку поширювався в Росії нелегально у гектографованому вигляді, а потім був опублікований за кордоном, зокрема у журналі «Народ», 1895, № 3-4, с. 42—43. У примітці до цієї публікації сказано: «Се письмо перепечатано у Лондоні 7 февраля 1895 р. «Союзом книгоношей». «Союз книгоношей» — новоосноване товариство для перевозки у Росію всяких заборонених там видань усіх напрямків і [на] всіх мовах. Центральне бюро товариства складають: В. Вой-нич, Ліліан Войнич (англічанка) і С. Штейн. Адрес центрального бюро: Wojnich, III, The Grove, Hammersmith, London, W. Рекомендуємо товаришам се товариство — преважпо для політичної свободи у Росії».
158. ДО І. Я. ФРАНКА. 2 березня 1805 р. Софія
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 42—43.
Подається за автографом (ф. З, № 1610, с. 121—124).
... З поводу мого переклад у...— Йдеться про переклад твору В. Гюго «Les pauvres gens» («Сірома»).
...Д авайте скоріше не то що «Торквемад у»...— І. Франко запропонував Лесі Українці перекласти драму В. Гюго «Торквемадо». Поетеса згодилась, але здійснити переклад тоді не змогла.
Цілую всіх Ваших «драбів» і гречну дівчинку Г а н н у с ю...— дітей І. Франка.
159. ДО М. І. ПАВЛИКА. З березня 1805 р. Софія
Друкується вперше за автографом (ф. 101, № 328).
Датується за змістом на підставі згадки про попередній лист.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 15—16.
Подається за автограф
В Галичині на багато на- р.о д у...— Святкування 30-річчя літературно-наукової діяльності М. Драгомаиова відбулося у Львові 16 грудня 1894 р.161,, ДО М. І. ПАВЛИКА. 11, 12 березня 1895 р. Софія
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 168—169,
Подається за автографом (ф. 101, № 330).
...«Сумно-радісна» з в і с т к а...—Повідомлення М. Пав-лика в листі до Лесі Українки від 6 березня 1895 р. про те, що «Хлібороб» припиняє своє існування і що багато читачів із селян та інтелігенції домагаються, аби було організовано радикальний орган на заміну «Хлібороба».
Цікава б я бачити Вашу аиглічанк У».— Мова йде про Етель-Ліліан Войнич (1864—1960), автора роману «Овод», активну діячку «Союзу книгонош». У 1895 р. Войнич була у Львові, зустрічалася з М. Павликом і І. Франком, щоб домовитися з ними про транспортування в Росію і на Україну революційних видань. У листі до Лесі Українки 6 березня 1895 p. М. Павлик писав: «У мене оце була англічанка, одна з видних діятельок у користь свободи в Росії». Характеризуючи її, він відзначав, що їй властиві «громадські інтереси, широка освіта, простота і незвичайна людяність». З листа М. Павлика до М. Драгомаиова від 23 лютого 1895 р. видно, що він розповідав Л. Войнич про Лесю Українку у зв’язку з обговоренням кандидатур можливих перевізників нелегальної літератури в Росію. «Англічанка із Лондона,— нишѳ М. Павлик,— що була у мене для діла, говорить і по-російськи і бере участь у російському революційному русі, людина надзвичайно образована і людяна. Про діло, для котрого вона приїздила, розкажу Лесі (бо писати не можна), і для того і іншого мені конче треба поговорити з Лесею, як буде вертати у Росію». Пізніше при публікації листування з М. Драгомановим М. Павлик зробив до цього місця в листі примітку: «Се була перевозка в Росію всякої забороненої літератури» (див.: Перегшска Михайла Драгомаиова з Михайлом Павликом, т. 8, с. 204). Можливо, Леся Українка зустрічалася з Ліліан Войнич, перебуваючи в 1902—1903 pp. в Сан-Ремо (див.: «Огонек», 1956, № 15). За вірогідність цього промовляє і вірш Лесі Українки «До Lady L. W.», написаний після повернення з Сан-Ремо.
«Рідний к р а й» — альбом листівок українских типів і краєвидів, подарований М. П. Драгоманову до 30-річчя його літературно-наукової діяльності. До альбому було додано віньєтку з міським краєвидом, обрамленим українським рушником з записаними на ньому назвами иайвідоміших праць ювіляра та вітальним адресом, якому передували віршовані рядки:
Рідного краю невеличка частина,
Що дійде до Тебе від прихильників щирих, Хай Твою думку на далекій чужині .Частіш приверта до країв, Тобі милих.
и чу; Тобі
Ш е н к е р — власник багажної контори у Львові з відділеннями у Софії та інших містах.
162. ДО М. І. ПАВЛИКА. 26 березня 1895 р. Софія
Вперше надруковано у вид.: Перениска Михайла Драгоманова з Мих'айлом Павлнком, т. 8, с. 221—222.
Подається за першодруком.
Датується за листом М. Драгоманова до М. Павлика, відправленим із Софії 14 березня 1895 р. в одному конверті з листом Лесі Українки.
163. ДО М. І. ПАВЛИКА. 31 березня 1895 р. Софія
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 170—171.
Подається за авюграфом (ф. 101, N° 329).
Яросевич Роман (1862—1938) — громадсько-культурний діяч демократичного напряму, лікар.
Трильовський Іїи р и л о (1862—1938) — член радикальної партії Галичини, один із організаторів товариства «Січ», згодом — буржуазний націоналіст.
І64. ДО В. М. КРОХМАЛЯ. З квітня 1895 р. Софія
Вперше надруковано в скороченому вигляді у вид.: Перениска Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. Т.
