Том 10 - Леся Українка
...К азала про се декому з радикалі в...— У 1891 році Леся Українка була у Львові проїздом до Відня.
Що то за популярна часопись, в якій Ви сотруд-н и к о м? — О. Маковей співробітничав у цей час в «Народній часописі» — додатку до офіційного видання «Gazeta Lwowska».
З огляду на реакційний напрям видання Леся Українка відмовилася від співробітництва в ньому, до якого неодноразово запрошував її О. Маковей.
87. ДО Є4 І. ДРАГОМАНОВОЇ. 9—15 дковтпя 1893 р. Колодяжне
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 40).
До дяді Миші...— Тобто до М. Драгоманова в Софію.
Антоніна Семенів на — А. С. Макарова (1868—?)—га-дяцька учителька, з якою приятелювала Леся Українка. Збереглося п’ять листів поетеси до А. С. Макарової за 1894—1895 pp. А. С. Макарова залишила спогади про Лесю Українку, які під назвою «Із спогадів» надруковано у збірнику «Спогади про Лесю Українку», вид. 2-е, с. 156—159.
88. ДО М. П. ДРАГОМАНОВА. 15 жовтня 1893 р. Колодяжпе
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5. с. 102—104.
Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1213).
Листування моє з освіченими людьми за кордо н о м...— З конспіративних міркувань Леся Українка імен не називає, очевидно, йдеться про І. Франка та М. ГІавлика.
...Я таки буду на той рік за море м.— Леся Українка висловлює твердий намір 1894 року поїхати в Болгарію до свого дядька М. П. Драгоманова. Ця поїздка відбулася. Леся Українка більше року жила в Софії у Драгоманових. Прямо про це вона не говорить із конспіративних міркувань.
89. ДО 1. Я. ФРАНКА. 23 жовтня 1893 р. Колодяжне
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації. Статті. Дослідження, вип. 1, К., 1954, с. 40^41.
Подається за автографом (ф. З, № 1612).
...В и д а в а т и новий журна л...— Йдеться про журнал «Шитє і слово» (1894—1897), що виходив за редакцією І. Я. Франка у Львові. Видавцем була О. Ф. Франко.
...П ри моїх купальських пісня х...— Записи купальських обрядових пісень, зроблених Лесею Українкою в селах Ковельського повіту; були надруковані в журналі «Жите і слово», 1894, № 1, під назвою «Купала на Волині».
...М аю записані мотив п...— Публікація купальських пісень була здійснена без нот. Леся Українка надіслала нотні записи до журналу «Жите і слово», але редакція, хоч і. обіцяла двічі в примітці видати мелодії окремим аркушем, такої публікації не зробила. Кілька нотних записів цих мелодій* збереглося в архіві І, Франка (ф. З, N° 1977).
Описання хати волинської...— Рукопис Лесі Українки не зберігся.
...З айнята тепер одним більшим оповідання м...— .Леся Українка працювала над оповіданням «Одинак» (див. лист Лесі Українки до матері від 28 січня 1894 p.). Оповідання «Одинак» готувалося для збірника «Плеядп», який через цензурні заборони світу не побачив. Оповідання надруковане не було.
...П ереспіви гімнів з Рігвед и...— Ці переспіви у журналі «Житє і слово» надруковані не були. їх опубліковано значно пізніше в кн.: Стародавня історія східних народів. Катеринослав, 1918, с. 17—25.
90. ДО ДРАГОМАНОВИХ. ЗО жовтил 1803 р. Київ
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти тм т. 5, с. 105—100.
Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1214). Автограф не відомий.
Стрілецький переулок, № 9.— Тепер Стрілецька вулиця, № 15.
Клісурський Герасим Петрович (1872—1941) — лікар, походженням з Габрова, медичну освіту здобував у Києві та Парижі. Під час навчанпя в Києві познайомився з Косачами.
...Його лист в Одесі н р о гг а в...— Лося Українка в такий спосіб інформує про поліційний нагляд за її кореспонденцією.
...Новий журнал...— «Житє і слово».
...Свої легенди болгарські...— Лідія Михайлівна Дра-гоманова-Шишманова збирала болгарський фольклор, іпторес до якого виявляла також Леся Українка.
91. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 5 листопада 1893 р. Київ
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 151).
Ймовірно, що лист писано 24 жовтня 1893 р. (ст. ст.). Щоправда, 24 жовтня (ст. ст.) 1893 р. була неділя, а ие субота. Леся Українка приїхала до Києва 16(28) жовтня. Зміст листа иов’язапий 8 першими днями перебування її в Києві.
Б о р е ц ь к і — власники квартири в Києві, в якій взимку
1893—1894 pp. жила Леся Українка.
4 На «Л і т [е р а т у р у]»...— тобто на зібрання членів «Плеяди».
Кононенко Мусій Стеїіаноппч (літературний псевдонім М. Школиченко, 1864—1922) - український письменник. У творчості періоду Великої Жовтневої соціалістичної революції виявив буржуазно-націоналістичні тенденції.
С п і л л і о т т і Микола Мкхайлозич — домашній учитель Леси-ної сестри Ольги, грек за походженням, вчився у Київському університеті.
Науме нко Володимир Павлович (1852—1919) — український публіцист і літературознавець буржуазно-націоналістичного напряму.
Варвара — куховарка власниці помешкання, яко наймала Леся Українка з сестрою Ольгою взимку 1893—1894 року.
Барська — Григорович-Барська Надія Василівна, учителька, власниця будинку на Стрілецькій вулиці, в якому жила Леся Українка.
Бялковська — студентка консерваторії, давала уроки музики сестрі Лесі Українки Ользі.
Ольга Антонівна —О. А. Липська (1863—1900), друга дружина М. В. Лисенка, з якою Леся Українка приятелювала. За свідченням Галини Лисеико, вірш Лесі Українки «Забута тінь» навіяний розмовою поетеси з її матір'ю Ольгою Антонівною (див.: Лисенко Г. З давнини.— У кн.: Спогади про Лесю Українку, вид. 2-е, с. 288-292).
92. ДО О. С. МАКОВЕЯ. 12 листопада 1893 р. Київ
Вперше надруковано у вид.: Сімович В. Листування Лесі Українки з Й. Маковеєм, с. 27—29.
Подається за автографом (ф. 2, № 956).
...Н ад Вашою заміткою в «Зор і»...— Йдеться про статтю О. Маковея «Нема грошей» («Зоря», 1892, 12 грудня, № 23, с. 457—460). В ній автор кидає гнівні звинувачення галицькій суспільності, яка ие підтримувала матеріально українських видань. Як результат — періодичні українські видання ледве животіли.
Щодо з’їзду літ[ераторів]...— У статті «Нема грошей»
О. Маковей пропонував такий з’їзд провести на початку літа 1894 р. «А може, подобаєсь така гадка: в р. 1894 буде у Львові вистава крайова, як можна сподіватись, дуже величава. Чи не
