Таємна історія Радянського Союзу - Павло Правій

Ще нам кажуть, що після приходу до влади Гітлера обсяг торгівлі СРСР з Рейхом до 1939 року знизився у 5 разів. І цифри радянського експорту наводять:

1932 рік – 350, 2 млн рублів;

1933 – 298,8;

1934 – 343;

1935 – 290,1;

1936 – 92,8;

1937 – 80,6;

1938 – 54, 8;

1939 – 46,5.

Чи це не є доказом того, що СРСР не хотів підсилення нацистів і згортав співробітництво з ними? Так московські пропагандисти й твердять. Але дослідники, які вивчають це питання, у вузькому колі пишуть і говорять зовсім інше. Не СРСР згортав експорт, а Німеччина – імпорт. И не лише з Радянського Союзу.

Слово російському історику, спеціалісту з радянсько-німецьких стосунків Борису Степановичу Жигалову: «Така динаміка торгівлі між двома країнами пояснювалася цілою низкою чинників: поворотом нацистського режиму до підготовки до війни, що стимулювало великі державні замовлення німецької промисловості, перехід з цієї ж причини до політики автаркії з метою зменшення залежності Німеччини від зовнішніх ринків сировини» [91]. Читачі в мене розумні, тому пояснювати їм, що під хитромудрим терміном «автаркія» ховається звичайне слово «самодостатність» зайве. Гітлер планував війну, в якій була висока вірогідність морської блокади, тому перебудовував господарство країни на максимальне самозабезпечення. Тут таки Жигалов додає: «Звичайно, важливу роль у всьому цьому грало погіршення з кожним роком політичних відносин між СРСР і Німеччиною» (там само).

Проте це звичайна ритуальна фраза, прив’язка до офіційного трактування історії Другої світової війни та передвоєнного періоду. Бо щойно війна розпочалася, виявилося, що стосунки СРСР і Третього Рейху не такі вже й погані. Більше того – союзницькі. З початком війни (до цього ми ще повернемося) Великобританія ввела проти Німеччини блокаду, але Гітлер поставився до цього спокійно: «Нам не варто боятися британської блокади. Схід поставить нам зерно, худобу, вугілля, свинець, цинк» [92]. Було укладено велику торгівельну угоду між нацистами і комуністами, так що у 1940 році більше половини радянського експорту йшло у Німеччину. А з Великою Британією після початку Другої світової війни СРСР торгівлю згорнув. До Великої Британії СРСР зерно, худобу, свинець та цинк постачати припинив.

Дивимося невеличку цікаву табличку. Частка великих країн у зовнішній торгівлі СРСР, оборот (%)

(Джерело: https://historicalmemory.ru/2017/07/03/%D1)

Як бачимо, США до 1940 року у війні участі не брали – з ними торгівля зберіглася, з Німеччиною різко підскочила, з Англією завмерла. Це яскраво свідчить, на чиєму боці були товариші, що сиділи в Кремлі. Комуністичні пропагандисти уже після війни вигадали казочку, за якою така ганебна дружба нібито була вимушеною – Сталін боявся нападу Німеччини. Страшенно боявся. Хоч і читав «Майн кампф», у якому Гітлер чорним по білому писав, що війна на два фронти для Німеччини – смерть. Хоч між СРСР і Німеччиною пролягали Польща і країни Балтії, тобто не було спільного кордону, і саме цей буфер пактом Молотова-Ріббентропа було навіщось зламано. Агітатори з Москви пояснюють: то все від сталінської дурості. А ми скажемо правду: СРСР робив все, аби спровокувати Другу світову війну. Для того і підтримував Рейх. І якщо ми повернемося на сторіночку назад – побачимо, що експорт з СРСР до нацистської Німеччини у 1934 році був майже на тому самому рівні, що і до Веймарської республіки у 1932-му. Що показники 1933 і 1935 практично ідентичні. Так що перша цитата Жигалова виявляє правильні причини скорочення торгівлі у 1936-1939 роках, а друга – стандартна приказка. Ще одна причина, про яку російський історик не каже – у 1936 році почалася громадянська війна в Іспанії. Ось вона точно вкладається у рамки скорочення радянських поставок до Німеччини й початку там політики автаркії. Гітлер і Муссоліні підтримали у тій війні фалангістів. Відкрито. Сталін – республіканців. Таємно. Через Комінтерн він зібрав для них понад мільярд франків матеріальної допомоги. Сформував із романтиків, комуністів, анархістів та іншого подібного люду інтернаціональні бригади. Радянська преса подавала це як справедливу і безкорисливу допомогу законному уряду Іспанії. У світі були десятки конфліктів, але Сталін втрутився саме у цей. Чому? Розрахунок був на те, що війна в Іспанії зачепить інтереси безпеки Франції. У війну втягнеться Португалія. А поруч – Гібралтар, стратегічно важлива британська база. Дивишся – громадянська війна поступово переросте у світову.

Чому СРСР не виступив відкрито на боці республіканців? Чому тисячі радянських «військових радників», терористів та диверсантів діяли під чужими (переважно іспанськими) іменами? Та все тому ж – аби не бити офіційно горщики з Гітлером і Муссоліні. Щоб зберігати в них переконання, що СРСР не виступить проти Рейху у разі Великої війни. Не сталося. Громадянська в Іспанії не переросла у світову через низку причин. Серед яких головна – неготовність Франції та Британії до війни та їхнього небажання перетворення Іспанії на базу комуністичної експансії. Лондон таємно профінансував армію Франко на 1 мільйон фунтів. Франція передала генералу частину раніше евакуйованого з Іспанії золота.

«Мюнхенська змова» 1938 року, коли Лондон і Париж фактично «здали» Гітлеру Чехословаччину в обмін на запевнення у прагненні до миру, яскраво продемонструвала їхнє небажання воювати з Німеччиною та Італією. Зрозумівши це, Сталін негайно припиняє допомогу республіканцям: навіщо? Переговори у Мюнхені завершилися наприкінці вересня 1938 року, а вже у листопаді було розпущено інтернаціональні бригади, після чого перемога Франко стала невідворотною.

Між іншим, щойно стало зрозуміло, що іспанські республіканці програють, а Великої війни розпалити не вдалося, з’ясувалося, що радянська допомога була далеко не альтруїстичною. Евакуйовані до СРСР 510 тонн золотого запасу Іспанії більшовиками було привласнено під приводом компенсації за постачання зброї та військової техніки. Більшість іспанських біженців, які перебралися до країни пролетаріату, що переміг, перестріляли чекісти, така само доля спіткала й більшість «військових радників» з Червоної Армії.

Про «Мюнхен» та решту того, що передувало початку Другої світової війни трохи згодом ми поговоримо детальніше. Там дуже цікаво. Поки що