Після війни. Історія Європи від 1945 року - Тоні Джадт

112

Ритуальні слова, якими завершується єврейське свято Йом-Кіпур. — Прим. ред.

113

Ілля Еренбург (1891–1967) працював військовим журналістом під час двох світових війн і війни в Іспанії. Його роман «Відлига» дав назву періоду в радянській історії. Еренбург разом з Василем Гроссманом був редактором «Чорної книги» про злочини нацистів проти євреїв та безпосередньо про Голокост. — Прим. наук. ред.

114

Цит. за: Stalin’s Secret Pogrom: The Postwar Inquisition of the Jewish Anti-Fascist Committee (Yale University Press, 2002), за редакцією Джошуа Рубенштейна та Володимира Наумова, с. 52. За знайомим сценарієм Комаров і сам пізніше був ув’язнений і страчений, проте до кінця відстоював свої антисемітські погляди.

115

Ліна Штерн (1878–1968) — біохімікиня, авторка роботи про гематоенцефалічний бар’єр; очолювала Інститут фізіології Академії Наук СРСР; у 1939 році стала першою жінкою — дійсною членкинею Академії Наук СРСР. — Прим. наук. ред.

116

Усіх, хто вижив, пізніше випустили на свободу, хоча їх повністю реабілітували й виправдали лише в 1968 році разом з іншими жертвами.

117

У 1948 році лікарка Лідія Тимашук у листі до ЦК Компартії вказувала на неправильне лікування як причину смерті Андрія Жданова. У 1952 році її лист використали як одну з підстав кампанії проти «лікарів-шкідників». — Прим. наук. ред.

118

Сценарій був дуже точний. Коли Андре Марті неофіційно «судив» Центральний комітет Французької комуністичної партії, його «прокурор» Леон Мове звинуватив його в тому, що він сказав «троцькістський інтернаціонал», а не «троцькістська наволоч» чи «група троцькістських поліцейських шпигунів», що було для комуністів «природним та звичним способом» говорити про троцькістів. Через саму лишень цю обмовку Марті опинився під тяжкою підозрою.

119

Catherine Merridale, Night of Stone: Death and Memory in 20th-Century Russia (2000), p. 249.

120

Ян Амос Коменський (1592‒1670) — чеський теолог, мислитель, педагог, письменник. — Прим. пер.

121

Переклад [із чеської на англійську мову, — прим. пер.] професора Марсі Шор з Університету Індіани, з невеликими змінами автора. Я також вдячний професору Шор за цитату Лудека Пахмана.

122

Zdeněk Mlynář, Night Frost in Prague (London, 1980), p. 2.

123

Ждановщина — доктрина, яку розробив секретар ЦК Андрій Жданов. Оскільки світ поділявся на «імперіалістичний» на чолі зі США та «демократичний» — із СРСР, культуру оцінювали відповідно до її здатності відображати цінності ладу СРСР, утіленого в лінії Комуністичної партії. — Прим. наук. ред.

124

Прикметно, що Брехт підстрахувався, заливши свій австрійський паспорт.

125

Найвідоміший із них, певна річ, — Артур Кестлер, але з тим самим успіхом його можна було вважати і угорцем, і австрійцем, і французом, і євреєм.

126

У ті роки ІСП відрізнялась від західноєвропейських соціалістичних партій тим, що була наближеною до комуністів та їм підпорядковувалась — модель, що була більш знайома для Східної Європи.

127

Партія дії (італ. Partito d’Azione) — італійська ліберально-соціалістична антифашистська партія, заснована в 1942 році. — Прим. пер.

128

У фільмі де Сіки «Шуша» (який був знятий і вийшов у прокат у 1946 році) начальник дитячої колонії не лише салютує по-фашистськи (бо не може позбутися цієї звички), а й із неприхованою ностальгією згадує часи Муссоліні, коли рівень злочинності був нижчий.

129

Prima facie (лат.) — на перший погляд. — Прим. пер.

130

Попри свої занепокоєння щодо радянської культурної політики, Поль Елюар відмовився критикувати ждановізм перед товаришами-робітниками з його власного партійного осередку. Як він пояснював Клоду Рою, «це розчарувало б їх, бідолах. Не треба засмучувати тих, хто бере участь у цій боротьбі; вони б не зрозуміли».

131

«Дивна війна» (англ. Phony War) — період Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті. Для неї була характерна майже повна відсутність бойових дій між ворожими сторонами. — Прим. пер.

132

Проживши в Парижі декілька років, Франсуа Фейто зауважив, що тимчасом як італійські комуністи тепло, хоч і обережно, сприйняли його історію Східної Європи, ФКП засудила її як працю ще одного віровідступника. François Fejtö, A History of the People’s Democracies: Eastern Europe Since Stalin (1971).

133

У книжці, зокрема, згадано про голод 1932‒1933 років в Україні. — Прим. наук. ред.

134

Дійові особи (лат.). — Прим. пер.

135

Зокрема, Еммануель Муньє писав в Esprit у лютому 1946 року: «Антикомунізм… це необхідна та достатня формотворча сила для повернення фашизму».

136

Аналогічно культ Мао на Заході досяг піка в розпал Культурної революції — саме тоді й саме тому, що Мао переслідував письменників, митців і вчителів.

137

У ті роки «прогресивізм», як в’їдливо зауважив Реймон Арон, полягав у тому, щоб «представляти тези комуністів так, ніби вони раптово постали із самостійних роздумів». Ferenc Fejtő, Behind the Rape of Hungary (1957).

138

Соліпсизм (лат. solus ipse — «тільки сам») — теоретична настанова, крізь призму якої весь світ уявляється як породження свідомості. — Прим. пер.

139

Young fogeys (англ.) — гумористичне означення молодих людей консервативних поглядів у Британії 1980-х років; часто вони виділялися візуально завдяки старомодним костюмам 1930-х років, яким віддавали перевагу в одязі. — Прим. наук. ред.

140

Перший ПЕН-клуб був заснований у Лондоні в 1921 році. Назва клубу — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists», які складаються в слово