Після війни. Історія Європи від 1945 року - Тоні Джадт

хоча, як показує Тоні Джадт, вона мала неабиякий вплив на європейську політику. Унаслідок Російсько-японської війни (1904‒1905 років) Корейський півострів опинився під владою Японії. У 1943 році на зустрічі в Каїрі лідери Китаю, США і Великої Британії постановили, що Корея має бути незалежною державою. 9 серпня 1945 року радянські війська почали наступ на Японію, зокрема в Кореї; американці просувалися з півдня. 38-му паралель було визначено лінією розподілу між радянською та американською окупаційними зонами. Домовитися про спільні вибори на півострові не вдалося, тому американська адміністрація провела вибори 10 травня 1948 року, а вже 15 серпня було проголошено Республіку Корею. Натомість 25 серпня радянська адміністрація приводить до влади комуністичний уряд на чолі з Кім Ір Сеном на Півночі. Того самого року війська СРСР залишили півострів, американці — наступного. 25 червня 1950 року Кім Ір Сен за підтримки Сталіна та комуністичного Китаю вторгся на територію Республіки Корея. Військові сили США під егідою ООН у липні розпочали наступ у відповідь. Угоду про перемир’я підписали в 1953 році; відповідно до неї було утворено демілітаризовану зону між Північною і Південною Кореєю. — Прим. наук. ред.

90

Вальтер Ульбріхт (1893‒1973) — Перший секретар ЦК Соціалістичної єдиної партії Німеччини з 1950 по 1971 рік, по суті, керівник НДР; був одним з ініціаторів спорудження Берлінського муру. — Прим. наук. ред.

91

Протягом Другої світової війни Джордж Кеннан працював у Празі, Берліні, Лісабоні та Лондоні. — Прим. пер.

92

Мається на увазі не нинішня організація Рада Європи, заснована в 1949 році, а потенційна структура, якої на той час ще не існувало (в оригіналі — «a Council of Europe»). — Прим. пер.

93

Це частина торгового балансу, яка складається з послуг і товарів без передання фізичних об’єктів. Наприклад, прибуток від туризму, надання страхових послуг, доходи від патентів тощо. — Прим. наук. ред.

94

Французький міністр фінансів Анрі Кейль поскаржився послу США у Франції на «цілковиту відсутність солідарності» у британців.

95

Це ставлення вдало ілюструють рядки невідомого автора, написані під час післявоєнних переговорів щодо позики для Британії: У Вашингтоні чув лорд Кейнс / Від лорда Галіфакса: / «Насправді клепку маєм ми, / Вони — всього лиш бакси».

96

Зі зрозумілих причин німці пам’ятали війну інакше, тому ще протягом багатьох десятиліть вони бували спантеличені, коли в кричалках англійських футбольних вболівальників і британських таблоїдах їх називали «гунами», «фріцами» тощо.

97

У назві цього розділу обіграно назву книжки спогадів Євгенії Гінзбург про сталінські репресії «Крутий маршрут», перекладеної англійською мовою як «Journey into the Whirlwind». — Прим. пер.

98

Професор Кеннет Джовет з Університету Берклі.

99

Інститути Німецької Демократичної Республіки дещо відрізнялися, що відображало їхній тимчасовий статус в очах совєтів. Але дух цих законів та практик був непомильно доктринальним.

100

Означення «непмани» та «куркулі» з’явилися на позначення категорій населення Радянського Союзу в міжвоєнний період, тому їх застосування в контексті Східної Європи дещо умовне. — Прим. наук. ред.

101

Ситуація в Балтійських державах, які повністю поглинув Радянський Союз, була ще гіршою, ніж у решті Східної Європи. У 1949 році від колгоспів у Північній Естонії вимагали розпочати постачання зерна навіть до початку врожаю, щоб не відставати від Латвії, яка розташована на чотириста кілометрів південніше. Станом на 1953 рік становище в дотепер успішній Естонії погіршилося настільки, що корови, яких збивало з ніг вітром, не могли самостійно підвестися від слабкості.

102

Спочатку учасниками Комекону були Болгарія, Чехословаччина, Угорщина, Польща, Румунія та СРСР, до яких невдовзі приєдналися Албанія й НДР. Пізніше його членами також стали Югославія, Монголія, Китай, Північна Корея і Північний В’єтнам. У 1963 році частка країн Комекону в міжнародній торгівлі становила 12%; у 1979 році — 9% і продовжувала скорочуватись.

103

За Конституцією 1946 року республіки, які входили до складу Югославії — Сербія, Хорватія, Словенія, Боснія, Македонія та Чорногорія, — мали право вийти з федерації. Через сім років їх цього права позбавили.

104

Важливо, що Сталін дав спокій фізикам-ядерникам і ніколи не дозволяв собі ставити під сумнів їхні розрахунки. Цілком можливо, Сталін був божевільним, але аж ніяк не дурнем.

105

Їх усе одно стратили. Через три тижні після смерті Петкова влада опублікувала його посмертне «зізнання». Але воно було настільки очевидно сфабриковане, що інцидент швидко перетворився на конфуз навіть для комуністичної Болгарії. Уряд припинив про нього згадувати, а начальника болгарської таємної поліції, який нерозсудливо розпорядився зробити цю публікацію, розстріляли.

106

У 1966 році четверо з п’яти польських держслужбовців мали освіту тільки на рівні початкової школи. Країною керував дивовижно неосвічений адміністративний клас.

107

У 1924 році 27-річного Костова заарештувала й катувала болгарська поліція. Боячись, що може зрадити комуністичне підпілля, він вистрибнув з вікна четвертого поверху поліцейського відділку в Софії та зламав собі обидві ноги.

108

Ноєль Філд (1904–1970) — у 1930-х роках працював на Держдепартамент США, а під час Другої світової війни — у Швейцарії, де допомагав антифашистським силам та біженцям. Його заарештували в 1949 році в Празі й передали до Угорщини; після звільнення в 1954 році він залишився в Будапешті. — Прим. наук. ред.

109

«Бунд» — єврейський робітничий рух, започаткований у довоєнній царській Росії. У міжвоєнний час діяв на території Польщі.

110

Див.: Heda Margolius Kovaly, Under a Cruel Star (1986). Упродовж вісімнадцяти місяців після закінчення Другої світової в Польщі, Угорщині та Чехословаччині було вбито більше євреїв, ніж за десять років до війни.

111

Рош га-Шана (івр. «голова року») — свято початку нового року в юдеїв; Йом-Кіпур (івр. «День очищення») — День спокути, який святкують на десятий день сьомого місяця; вважається, що