Історія держави і права України - В'ячеслав Миколайович Іванов
12. Ознайомтеся з витягами з Кримінально-процесуального кодексу УСРР 1922 р. (додаються). Характеризуючи стан процесуального права, з’ясуйте, які демократичні принципи судочинства встановлювалися першими Кримінально-процесуальним та Цивільно-процесуальним кодексами. Поясніть, в чому полягала тенденція посилення втручання держави у справи громадян та до яких змін в процесуальному праві вона з часом призвела. На основі власного аналізу Кримінально-процесуального кодексу 1927 р. наведіть норми, що встановлювали застосування принципу аналогії закону в кримінальному праві, звужували право на захист. Розкрийте деформації кримінально-процесуального законодавства, наслідком яких стала фактична ліквідація демократичних засад судочинства.
13. Розкрийте стан розвитку виправно-трудового права. Охарактеризуйте систему виправно-трудових закладів, правила та режим утримання, заходи дисциплінарного впливу на засуджених тощо. З’ясуйте, які служби були покликані допомагати засудженим, що відбували покарання, а також звільненим із місць позбавлення волі.
Першоджерела
Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік[87]
(Витяги)
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан і Вірменія) укладають цей союзний договір про об’єднання в одну союзну державу — “Союз Радянських Соціалістичних Республік” — на таких засадах:
1. До відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його верховних органів належать:
а) представництво Союзу в міжнародних зносинах;
б) зміна зовнішніх кордонів Союзу;
в) укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік;
г) оголошення війни і укладення миру;
д) укладення зовнішніх державних позик;
е) ратифікація міжнародних договорів;
ж) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі;
з) встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу, а також укладення концесійних договорів;
и) регулювання транспортної і поштово-телеграфної справи;
к) встановлення основ організації збройних сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
л) затвердження єдиного державного бюджету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, встановлення монетної, грошової і кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків;
м) встановлення загальних засад землевпорядження і землекористування, а так само користування надрами, лісами і водами по всій території Союзу;
н) загальне союзне законодавство про переселення;
о) встановлення основ судоустрою і судочинства, а також цивільне і кримінальне союзне законодавство;
п) встановлення основних законів про працю;
р) встановлення загальних засад народної освіти;
с) встановлення загальних заходів у галузі охорони народного здоров’я;
т) встановлення системи мір і ваги;
у) організація загальносоюзної статистики;
ф) основне законодавство в галузі союзного громадянства по відношенню до прав іноземців;
х) право загальної амністії;
ц) скасування постанов з’їздів Рад, Центральних Виконавчих Комітетів і Рад Народних Комісарів союзних республік, що порушують союзний договір.
2. Верховним органом влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік є З’їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в періоди між з’їздами — Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
9. Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Президію, що є вищим органом влади Союзу в періоди між сесіями Центрального Виконавчого Комітету Союзу.
11. Виконавчим органом Центрального Виконавчого Комітету Союзу є Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Раднарком Союзу), що обирається Центральним Виконавчим Комітетом Союзу на строк повноважень останнього у складі:
Голови Ради Народних Комісарів Союзу,
Заступників Голови,
Народного Комісара Закордонних Справ,
Народного Комісара Військових і Морських Справ,
Народного Комісара Зовнішньої Торгівлі,
Народного Комісара Шляхів,
Народного Комісара Пошт і Телеграфів,
Народного Комісара Робітничо-Селянської Інспекції,
Голови Вищої Ради Народного Господарства,
Народного Комісара Праці,
Народного Комісара Продовольства,
Народного Комісара Фінансів.
12. З метою утвердження революційної законності на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік і об’єднання зусиль союзних республік по боротьбі з контрреволюцією засновується при Центральному Виконавчому Комітеті Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верховний Суд з функціями верховного судового контролю, а при Раді Народних Комісарів Союзу — об’єднаний орган Державного Політичного Управління, голова якого входить до Ряди Народних Комісарів Союзу з правом дорадчого голосу.
13. Декрети і постанови Раднаркому Союзу Радянських Соціалістичних Республік обов’язкові для всіх союзних республік і виконуються безпосередньо на всій території Союзу.
14. Декрети і постанови Центрального Виконавчого Комітету і Раднаркому Союзу друкуються мовами, загальновживаними у союзних республіках (російська, українська, білоруська, грузинська, вірменська, тюркська).
15. Центральні Виконавчі Комітети союзних республік опротестовують декрети і постанови Раднаркому Союзу до Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, не припиняючи їх виконання.
17. Розпорядження Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть бути припинювані Центральними Виконавчими Комітетами або Президіями Центральних Виконавчих Комітетів союзних республік лише у виняткових випадках, при явній невідповідності даного розпорядження постановам Раднаркому або Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік…
18. До складу Рад Народних Комісарів союзних республік входять:
Голова Ради Народних Комісарів,
Заступники Голови,
Голова Вищої Ради Народного Господарства,
Народний Комісар Землеробства,
Народний Комісар Продовольства,
Народний Комісар Фінансів,
Народний Комісар Праці,
Народний Комісар Внутрішніх Справ,
Народний Комісар Юстиції,
Народний Комісар Робітничо-Селянської Інспекції,
Народний Комісар Освіти,
Народний Комісар Охорони Здоров’я,
Народний Комісар Соціального Забезпечення,
Народний Комісар Національних Справ, а також з правом дорадчого голосу Уповноважені Наркоматів Союзу: Закордонних Справ, Військових і Морських Справ, Зовнішньої Торгівлі, Шляхів і Пошт і Телеграфів.
19. Вища Рада Народного Господарства і Народні Комісаріати: Продовольства, Фінансів, Праці і Робітничо-Селянської Інспекції союзних республік, безпосередньо підпорядковуючись Центральним Виконавчим Комітетам і Раднаркомам союзних республік, керуються у своїй діяльності розпорядженнями відповідних Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
20. Республіки, що входять до складу Союзу, мають свої бюджети, які є складовими частинами загальносоюзного бюджету, затверджуваного Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Бюджети республік в їх прибуткових та видаткових частинах встановлюються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Перелік прибутків і розміри прибуткових відрахувань, що йдуть на утворення бюджетів союзних республік, визначаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу.
21. Для громадян союзних республік встановлюється єдине союзне громадянство.
22. Союз Радянських Соціалістичних Республік має свій прапор, герб і державну печатку.
23. Столицею Союзу Радянських Соціалістичних Республік е місто Москва.
Кримінальний кодекс УСРР (1922 р.)[88]
(Витяги)
Общая часть
І. Пределы действия Уголовного Кодекса
1. Действие Уголовного Кодекса распространяется на все преступления, совершенные в пределах У. С. С. Р., как ее гражданами, так и иностранцами, если последние по своему дипломатическому положению не пользуются правом экстерриториальности.
2. Действие сего Кодекса распространяется на граждан У. С. С. Р. и в том случае, когда преступные деяния совершены ими за пределами Республики.
II. Общие начала применения наказания
5. Уголовный Кодекс У. С. С. Р. имеет своей задачей правовую защиту государства трудящихся от преступлений и от общественно-опасных элементов и осуществляет эту защиту путем применения к нарушителям революционного правопорядка наказания или других мер социальной защиты.
6. Преступлением признается всякое общественно-опасное действие или бездействие, угрожающее основам советского строя и правопорядку, установленному рабоче-крестьянской властью на переходный к коммунистическому строю период времени.
7. Опасность лица обнаруживается совершением действий, вредных для общества, или деятельностью,
