Історія держави і права України - В'ячеслав Миколайович Іванов

20. Мови всіх національностей, що живуть на території Української соціялістичної радянської республіки, рівноправні й кожному громадянинові, незалежно від його національної приналежности забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з державними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті — вживати рідної мови.

ПОДІЛ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.

ОРГАНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

А. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД

22. Верховним органом влади Української соціалістичної радянської республіки є Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

Всеукраїнський з’їзд рад заслуховує і затверджує звіти про діяльність робітничо-селянського уряду і дає загальний напрямок роботі Уряду Української соціалістичної радянської республіки в царині політики й народнього господарства.

До виключного відання Всеукраїнського з’їзду рад належить:

а) затвердження, зміна та доповнення Конституції Української соціалістичної радянської республіки;

б) остаточне затвердження Конституції Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки та змін і доповнень тої Конституції;

в) зміна кордонів Української соціялістичної радянської республіки;

г) встановлення кордонів Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки;

ґ) вибори Всеукраїнського центрального виконавчого комітету;

д) вибори представників Української соціялістичної радянської республіки до Ради національностей Союзу радянських соціялістичних республік.

24. Всеукраїнський з’їзд рад складається а делегатів, обраних Всемолдавським з’їздом рад і округовими з’їздами рад, з розрахунку: від міських і селищних рад — один делегат на кожні 10.000 виборців, а від сільських — один делегат на кожні 50.000 людности.

Б. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

25. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет в періоди поміж Всеукраїнськими з’їздами рад є верховний законодавчий, розпорядчий та виконавчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

28. Чергові сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету відбуваються не менш як три рази на рік.

31. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет має право припиняти, касувати та зміняти постанови Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, а також постанови Всемолдавського й округових з’їздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету та округових виконавчих комітетів.

В. ПРО ПРЕЗИДІЮ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

32. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету є в періоди поміж сесіями Всеукраїнського центрального виконавчого комітету вищий законодавчий, виконавчий та розпорядчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

33. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету має право припиняти й касувати постанови Ради народніх комісарів і окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, а також Всемолдавського центрального виконавчого комітету й округових виконавчих комітетів.

36. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету здійснює право законодавчої ініціативи у вищих органах Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує у відповідних випадках… перед Сесією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Президії Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує… перед Президією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Ради Народніх комісарів Союзу радянських соціялістичних республік, а також… припинює в належних випадках на території Української соціялістичної радянської республіки чинність постанов народніх комісаріатів та центральних органів Союзу радянських соціялістичних республік, що чинять на правах народніх комісаріатів.

Г. ПРО РАДУ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

38. Рада народніх комісарів Української соціалістичної радянської республіки, як розпорядчий та виконавчий орган Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, здійснює загальне управління Української соціялістичної радянської республіки.

39. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, в межах, наданих їй Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом прав, видає законодавчі акти й постанови, обов’язкові до виконання на всій території Української соціялістичної радянської республіки.

40. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки є відповідальна перед Всеукраїнським з’їздом рад, Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та його Президією.

41. До складу Ради народних комісарів Української соціялістичної радянської республіки входять: Голова Ради народніх комісарів, його заступники, народні комісари, а також уповноважені загально-союзних наркоматів, що призначаються в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік і мають право дорадчого або ухвального голосу, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету…

Д. ПРО НАРОДНІ КОМІСАРІАТИ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

42. Безпосереднє керівництво окремими галузями державного управління Української соціялістичної радянської республіки покладається на народні комісаріяти:

1) Народній комісаріат внутрішніх справ,

2) Народній комісаріят юстиції,

3) Вищу раду народнього господарства,

4) Народній комісаріят земельних справ,

5) Народній комісаріят фінансів,

6) Народній комісаріят торгівлі,

7) Народній комісаріят праці,

8) Народній комісаріят освіти,

9) Народній комісаріят охорони здоров’я,

10) Народній комісаріят соціального забезпечення,

11) Народній комісаріят робітничо-селянської інспекції, та

12) Центральне статистичне управління.

43. Керівництво боротьбою з політичною та економічною контрреволюцією покладається на Державне політичне управління Української соціялістичної радянської республіки, на чолі якого стоїть Голова, що є водночас уповноважений Об’єднаного державного політичного управління Союзу радянських соціялістичних республік.

ОРГАНИ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

А. ПРО З’ЇЗД РАД

49. Органами радянської влади на місцях є: а) ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів; б) з’їзди рад — районові й округові та обрані ними виконавчі комітети (виконкоми).

52. З’їзди рад бувають чергові і надзвичайні.

Чергові з’їзди рад скликаються один раз на рік…

Б. ПРО ВИКОНАВЧІ КОМІТЕТИ

53. Виконавчі комітети обираються з’їздами рад і є в період між з’їздами рад, в межах своєї компетенції, вищі органи радянської влади на відповідній території.

Виконавчі комітети відповідають перед з’їздами, що їх обирають, і підлягають з’їздові рад та вищому виконавчому комітетові,

Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові й Раді народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

В. ПРО РАДИ ДЕПУТАТІВ

58. Ради депутатів утворюються:

а) міські — у містах; б) селищні — у селищах міського типу, фабрично-заводських, рудневих, залізничних місцевостях — за постановою районового виконавчого комітету, затвердженою округовим виконавчим комітетом; в) сільські — в селах.

Увага. У великих містах — за постановою міської ради, затвердженою округовим виконавчим комітетом, можна утворювати міські районові ради.

Г. ПРО КОМПЕТЕНЦІЮ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

63. Органи місцевої влади мають за своє завдання:

а) вживати заходів до культурного та господарського піднесення цієї території;

б) складати й затверджувати місцеві бюджети;

в) переводити в життя постанови відповідних вищих органів влади;

г) розв’язувати справи, що мають місцеве значення для цієї території;

ґ) об’єднувати радянську діяльність в межах своєї території та наглядати за діяльністю всіх державних та громадських організацій на цій території;

д) забезпечувати в межах цієї території революційну законність і охороняти державний лад та громадську безпеку;

е) сприяти діяльності професійних і кооперативних організацій, організацій незаможного селянства та інших місцевих громадських організацій;

є) обмірковувати справи, що мають загально-державне значення як з власного почину, так і на пропозиції вищих органів.

ПОДІЛ ІІІ

ПРО ВИБОРЧІ ПРАВА

66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, национальности, осідлости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуле 18 років:

а) всі особи, що добувають засоби до