Коли вибір лише один - Єва Басіста

Сьогодні стояв жахливий день. Зі самого ранку небо затягнулося густими та важкими хмарами, які зумовили дрібний дощ. Він вже йшов понад вісім годин.

Я відвозив своїх останніх клієнтів на сьогодні. Це була парочка закоханих, які майже всю поїздку цілувалися на задньому сидінні. Звісно я не мав нічого проти, але таксі це не найкраще місце для поцілунків.

Тільки під кінець вони від'єдналися, але їхній погляд один на одного говорив, що зараз їхні вуста знову з'єднаються. Мабуть, почали зустрічатися десь недавно, що так не можуть один одним насититися.

Це дуже приємний період, який згодом зникає та дає розуміти чи будуть люди разом. Зазвичай він триває до року, а дуже рідко довше. На жаль, мені не пощастило та він завершив свою дію, коли я та Лариса офіційно об'єднали свої долі. Я побачив реальне обличчя рудої.

Раніше під яскравою зовнішністю я не помічав її складного характеру. Лариса просто монстр, який хоче до себе неймовірно багато уваги. Вона змоделювала у своїй голові ідеал чоловіка та всіма своїми силами хоче мене до нього підігнати.

Не знаю чи вдасться це її. Проте надіюсь, що після народження дитини Лариса перемкне всю свою увагу на малюка та залишить мене у цілковитому спокої. У неї стане менше часу для дурниць.

Однак до цього ще сім місяців, які якось варто пережити, бо зараз моя дружина ще жахливіша, а ніж зазвичай. Вона виносить мені голову через різні дрібниці. Я намагаюся тримати себе в руках, бо розумію, що зараз у організмі цієї дівчини відбуваються зміни, які роблять її агресивнішою.

Нарешті я висадив останніх клієнтів та проклав курс додому. Як же мені туди не хотілося, але вибору не було.

Також мені у голову прийшло те, що через два дні мені прийдеться взяти ту руду істеричку під руку та йти на весілля Зої та Владислава. Я не знаю, як це пережити. Одне діло просто знати, що твоя кохана жінка виходить заміж за іншого, та переживати це на відстані, а інша - бачити на власні очі.

Але нічого не змінити. Зоя відштовхнула мене, бо злякалася щось змінювати. Звісно, я не бажаю її зла, але довго вона не проживе з Владом, а я з Ларисою.
Коли я вийшов з автівки під будинком, то дощ завершився. І виглянуло сонечко, гарний знак, але для кого? Може для людей, які сьогодні поставили ставку на виграш нашої футбольної команди? Хто його знає…

Я зайшов до квартири та думав сісти скидати взуття. Вже хотів голосно сказати, що прийшов із роботи, але мене зупинив галас моєї дружини, яка на голосному зв'язку з кимось говорила та щось різала.

- Владе, ти знаєш, що я неймовірно зла на тебе. Твоє весілля з тою дурепою помилка.

- Давай не будемо говорити про це, - відповів він.

- Чому? Значить спати ти зі мною можеш, а ось одружитися ні? Так виходить?

- Ти знаєш, що це неможливо.

- Невже? І як ти далі уявляєш наші відносини? Скажи мені? Як ми тепер будемо ховатися від решти? Тепер у найближчі три роки ми не зможемо регулярно займатися коханням, бо я буду зайнята вихованням нашої дитини!

- А ти точно впевнена, що немовля саме від мене? - питався Влад.

- Ми з тобою ніколи не використовували презервативи.

- А з Максимом?

- Ти, що не віриш мені! - скрикнула руда та щось кинула на стіл.

- Вірю, - різко відказав Влад. - Тільки не психуй.

- Дуже складно це не робити. Я настільки зла, що ладна вбити ту Зою власними руками. Навіть думала піти до ворожки та накласти на неї якесь закляття... А давай ми її отруїмо?

- Ларисо, навіть не говори так! Якщо ти щось зробиш Зої, то я тобі цього не пробачу!

- Невже? А якщо я зараз вткну собі ножа в живіт? То яка буде твоя реакція!

- Ларисо, ви обидві мені дорогі. Я не можу так просто розірватися між вами.

- Я зла на тебе! - далі кричала руда.

- Як мені вибачитися перед тобою?

- У нас давно не було сексу. Ти вже мене місяць ігноруєш.

- Добре, тоді я завтра прийду в офіс на час раніше та виконаю все, що ти захочеш.

- Невже? - різко змінився голос Лариси, який тепер став грайливим.

- Так.

- Тоді домовилися.

На  цих словах я вилетів з квартири. Мені не вірилося у почуте. Лариса зраджувала мені з Владом, а дитина від нього! Господи! Я відчував злість. Мені хотілося увірватися до квартири та зчинити скандал!

Але ні! Мені варто вчинити хитріше. Якщо я все правильно зроблю, то зможу повернути Зою.

Чорт! Мені досі не вкладалося у голові, що Лариса зрадниця. Вона нагуляла дитину від другого, сказала, що вона моя та хоче зробити лихе дівчині, яку я безмежно кохаю. Вона ще більша відьма та стерва, а ніж я думав.

- Чого ти під дверима стоїш? - раптово показалася на порозі вона.

- Я згадував чи зачинив авто, - різко збрехав я та ледве стримував у собі злість. Мені хотілося плюнути їй в обличчя. Повія!

- То може краще перевір? - запропонувала вона.